30 червня 1908 року на Землю впав Тунгуський метеорит. Це сталося над Центральним Сибіром у межиріччі двох річок — Нижньої Тунгуски і Лєни. Політ величезної кулі-боліда супроводжувався неймовірними світловими й звуковими ефектами. Падіння метеориту закінчилося потужним вибухом, хвиля від якого повалила ліс у радіусі 40 кілометрів. Сильний світловий спалах та потік розпечених газів викликали пожежу в лісі. Вогонь знищив тоді цілий район.
Перші дослідження Тунгуського вибуху почалися лише у 1927 році, коли до місця катастрофи протягом наступних 10 років було направлено чотири експедиції Академією наук СРСР. Проте жодна з них не змогла підтвердити найімовірнішу гіпотезу - вибух гіганського метеориту, кратер якого так і не був виявлений. У 1960-х роках завдяки проведеній аерофотозйомці вдалось встановити масштаб і характер руйнувань: повалений в напряму від епіцентру ліс за формою нагадував гіганського метелика з "крилами" порядка 70 км і "тілом" довжиною до 50 км, в центрі якого був острів діаметром 8 км із обгорілих, але неповалених дерев. Аналіз грунту в районі Тунгуського вибуху дозволив виявити мікроскопічні уламки магнетиту і підвищений вміст деяких хімічних елементів, комбінація яких вказує на їх можливе космічне походження. Радянські вчені довели, що метеорит вибухнув на відстані кількох кілометрів над Землею, тому не залишив сліду від удару.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Учений розгадав таємницю тунгуського метеориту
"Світлі ночі літа 1908 року" - прозвали в народі те тривале світлове явище, було видно аж до атлантичного узбережжя Європи.
Вчені висували близько 100 гіпотез щодо походження цього вибуху. Оскільки звичного метеоритного кратера на місці світлового явища не виявили, багато дослідників висувало теорії щодо зіткнення Землі з кометою й інші.
3 
1
Коментарі