На питанні чи мали носії трипільської культури власну писемність було зроблено чимало спекуляцій. Неодноразово археологи-аматори намагалися довести існування у трипільців повноцінної писемності.
Своє бачення про письмо трипільців Gazeta.ua розповів археолог Михайло Відейко, який понад 20 років досліджує Трипільську культуру.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Трипільці, партизани і євреї-втікачі залишили свої сліди у печері Вертеба
"Малювати різні значки люди навчилися з давніх часів, і були люди, які на них розумілися, - зазначив він. - Існує чимало знаків, які не є зображенням рослин чи тварин, а є певним символом. Зрештою, зараз за допомогою таких символів ми пишемо. Але є певна система символів, які не читаються. Скажімо, дорожній знак. Коли ви їх бачите, то все розумієте, але ж ви не читатимете зебру і не рахуватимете скільки у ній паличок. Це те, що називають піктограмами, - знаковою системою. За сукупністю піктограм ви можете отримати певний текст: „Не переходь, бо тут небезпечно". Така писемність відома з палеоліту, всі найдавніші народи нею користувалися. Трипільські символи – це також дуже розвинена піктографія. Водночас це період, коли люди від піктографії намагалися перейти до більш складних систем, тому що з?являються більш абстрактні знаки".
Археолог нагадав, що Трипільсько-кукутенська культура була частиною великої хліборобської цивілізації Європи мідного віку. Відповідно, і трипільську писемність можна вважати частиною загальної системи піктографії:
"У Європі ще до появи трипільської культури існувала піктографічна система, її називають дунайським письмом, тому що більшість знаків знайдено у басейні Дунаю. Це те, що називають хліборобською цивілізацією давньої Європи. І Трипілля – це частина того хліборобського світу, який утворився понад 7 тисячоліть тому, і власне результат цього світу – коли люди мігрували та обмінювалися досвідом, технологіями і сировиною".
Михайло Відейко також розповів, що до розвиненої писемності, на кшталт такої, що існувала у Шумері, давня європейська цивілізація не перейшла, тому що обрала відмінний шлях розвитку. Тоді, коли в Єгипті та Малій Азії почали виникати держави як відповідь на кліматичні зміни, Європа обрала хуторянський шлях, що вилилося у занепаді давніх культур. Мовляв, меншій кількості людей було легше протистояти негодам.
Повне інтерв'ю з Михайлом Відейком читайте у журналі № 176 "Країна" за 13.06.2013.
3 
1
Коментарі
10