
Російська імператриця Катерина II видала маніфест про скасування в Україні гетьманства та створення Другої малоросійської колегії 10 листопада 1764 року. Розпочалася поступова ліквідація української автономії.
З 1750 року гетьманом Війська запорозького був Кирило Розумовський. За роки правління добився видання імператорського указу про заборону поширення кріпацтва на українців. Створив канцелярію, що приймала від населення скарги про утиски. Запобігав зловживанням козацької старшини та російської адміністрації. Регулював митну політику на користь України, реформував військо.
Планував запровадити спадкове гетьманство, для чого підготував відповідну петицію. Утім, 1762 року до влади шляхом двірцевого перевороту прийшла Катерина II. Вона та її уряд проводили політику централізації. Імператриця примусила Розумовського зректися гетьманства та відійти від усіх державних справ, за що зберегла за ним титули, маєтки та високу пенсію. Попри це, певний час він мусив переховуватись за кордоном.
У самому маніфесті все виглядало так, наче Розумовський сам благав зняти з нього "обов'язки правителя Малої Росії".
"Мы, видя его, графа Разумовского, не малое по справедливости обременение и снисходя на его к Нам всеподданнейшее прошение, уволили его Всемилостивейше как от чина гетманского, так и от всех малороссийских по оному дел. Дабы без надлежащего правления край сей теперь не остался, учредили в нем Коллегию Малороссийскую вместо бывшего гетманского правления", - йшлося в документі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Показали, як Росія колонізувала козацькі і татарські поселення
Головою колегії призначили графа Петра Рум'янцева. Тоді козацька старшина надіслала звернення з проханням обрати нового гетьмана. У відповідь отримали інструкцію з вимогою, щоб саме слово "гетьман" зникло і більше не вживалося.
Згодом, у розпорядженнях до генарал-прокурора Сенату князя Олександра Вяземського, імператриця вимагала русифікації деяких земель.
"Мала Росія, Ліфляндія та Фінляндія - це провінції, що правляться дарованими їм привілеями, порушити їх відразу було б незручно, але не можна вважати ці провінції за чужі і поводитись з ними, як з чужими землями - це було б нерозумно. Ці провінції треба легкими засобами привести до того, щоб вони обрусіли і перестали дивитися, як вовки до лісу. Коли ж в Малоросії гетьмана не буде, то варто намагатися, щоб навіки і ім'я гетьманів зникло".
З того часу імператорський уряд та Малоросійська колегія Рум'янцева проводили активну ліквідацію автономії Гетьманщини. Уже 1765 року відбулося скасування козацького устрою на Слобожанщині, а козацькі полки перетворили на регулярні російські гусарські. 1781-го скасують давній полково-сотенний адміністративний устрій Гетьманщини. За 2 роки для українців відновлять кріпосне право та ліквідують козацьке військо на Лівобережжі. 1785 року імператриця видасть жалувану грамоту дворянству, якою зрівняє козацьку старшину в правах із російськими дворянами - так Україна втратить залишки своєї еліти, потреби якої у кріпаках та багатствах Російська імперія задовольнить.
На головному майдані Глухова духовенство з козацькою старшиною 4 березня 1750-го заочно обрали гетьманом Лівобережної України 22-літнього графа Кирила Розумовського.
Імператриця Єлизавета Петрівна відновила гетьманство, скасоване після смерті гетьмана Данила Апостола 1734 року. Але поклопотала про посаду для Розумовського – брата свого таємного коханця Олексія. Однак самого Кирила на церемонії не було - він не захотів їхати зі столиці в провінцію. На честь свята салютували із 101 гармати. Паралельно велась стрільба із рушниць.
Коментарі