Ексклюзиви
Пʼятниця, 13 березня 2020 12:05

Трагедія в Києві забрала життя 1,5 тис. людей
10

Правда про Куренівську трагедію почала з'являтися лише у 1991 році
Фото: facebook.com/kiev.klab/
Правда про Куренівську трагедію почала з'являтися лише у 1991 році
Правда про Куренівську трагедію почала з'являтися лише у 1991 році
Правда про Куренівську трагедію почала з'являтися лише у 1991 році
Правда про Куренівську трагедію почала з'являтися лише у 1991 році

13 березня 1961-го в Києві сталася Куренівська трагедія, що забрала життя близько 1,5 тис. осіб. Причиною стала халатність влади.

За 10 років до трагедії у Бабиному Яру почали зберігати відходи цегляних заводів - пульпу. Всього намили близько 4 млн кубічних метрів вологого ґрунту. Для його стримування мали побудувати міцну бетонну дамбу, натомість насипали земляну, що утримувала суміш до певного часу. За 2 доби до події через неї почала сочитися рідина, але влада не вжила жодних привентивних заходів, а заводи продовжували намивати відходи.

Вже 13 березня, о 8:30, величезна маса рідкого бруду повністю прорвала дамбу. 14-метровий селевий потік миттєво накотився на Куренівку вулицею Олени Теліги і повз Кирилівську церкву зі швидкістю 5 м/с, знищуючи все на свому шляху та забираючи життя сотень людей. У штабі громадської оборони запропонували евакуацію, однак влада відмовилася - хотіла "уникнути паніки".

Сель перевертав автомобілі, вантажівки, трамваї, валив електричні стовпи та будинки. Катастрофа знищила 68 житлових і 13 адміністративних будівель. Непридатними для проживання стали 298 будинків. Було знесено дитячий садок, затоплено стадіон "Спартак", міську лікарню №15, рейкозварювальний завод Південно-Західної залізниці та інші установи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Куренівську трагедію замовчували тридцять років

Влада намагалася приховати інформацію про трагедію. У КДБ отримали наказ відключити міжміський зв'язок, а літакам заборонили літати над Києвом. Тіла людей діставали протягом місяця та ховали їх на різних кладовищах, щоб приховати справжню кількість жертв. Дехто назавжди залишився у масі пульпи. Пізніше партійна газета "Правда" повідомила про 150 загиблих, будь-яку правдиву інформацію вилучали, та переслідували тих, хто намагався її відкрити, знищували фотоплівки та фотоапарати, контролювали пресу.

Прокуратура УРСР у режимі суворої секретності порушила кримінальну справу. На закритому судовому засіданні покарали 6 посадових осіб. Причиною трагедії назвали "помилки у проєкті гідровідвалів та дамби". Вищого керівництва заводів та партійців ніхто не чіпав.

Перша офіційна громадянська панахида за загиблими відбулася лише 13 березня 1991 року. Тоді ж почали з'являтись перші відкриті згадки про цю велику техногенну катастрофу.

Урочище Бабин Яр на північно-західній околиці Києва в роки нацистської окупації стало місцем масових розстрілів. Там стратили понад 100 тис. осіб, більшість яких — євреї.

Зараз ви читаєте новину «Трагедія в Києві забрала життя 1,5 тис. людей». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 539
Голосування Куди плануєте поїхати після всіх карантинів?
  • До моря. У теплі краї
  • У туристичні міста Європи
  • Подорожуватиму Україною
  • Провідаю батьків / родичів
  • Працюватиму. На поїздки немає грошей
  • Мені карантин не заважав подорожувати
Переглянути