20-тисячна українська маніфестація під жовто-блакитними прапорами відбулася 12 березня 1917-го в Петрограді - нині Санкт-Петербург. Приводом стало повалення російського самодержавства, а разом із ним і жорстокої антинаціональної політики.

Того дня революційна молодь - самостійники, організували вшанування пам'яті Тараса Шевченка в Казанському соборі. Це був український реванш за заборону відзначення 100-річчя поета ще 1914 року. Повсюди в місті розвішали листівки із закликом кожному українцеві прибути на урочисту панахиду. Відгукнулися близько 20 тис. вояків та робітників, які принесли із собою жовто-блакитні стрічки та українські прапори. Тримали й революційні червоні та прапори із зображенням Архангела Михаїла та Галицького Лева, пише історик Юрій Юзич для "Історичної Правди".

"Панахиду по українськім національнім поетови відправлено під голим небом, всенародно. На сходах собору розмістилося духовенство, на чолі з настоятелем митрофорним протоієреєм Філософом Орнацьким. Гарно співав імпровізований хор з народу. При співі "вічної памяти" багато людей стояло на колінах", - писала про тодішні події газета "Рєчь".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Києві радилися, що робити далі з Росією

Заспівали учасники й "Заповіт", який вітали підкиданням шапок. Після урочистостей перед українцями виступили відомі діячі, які вимагали від нової влади негайного відкриття українських шкіл. Замайоріли прапори із написами "Хай живе вільна Україна у вільній Росії", що означало вимогу автономії. Подекуди частина напису "у вільній Росії" була відсутня.

Пізніше українці зібралися в організовану колонну та рушили через Невський проспект до Таврійського палацу, де засідала російська Державна дума. Їх супроводжував оркестр, що грав марш Богдана Хмельницького, а жителі Петрограда радо вітали українців із вікон. Частина військових вирушила до Преображенського собору та забрала державні козацькі клейноди України. Їх передали кубанським козакам і гвардійцям колишнього царського конвою, які йшли попереду. За ними рухалися військові з офіцерами, молодь і громадські діячі. Несли портрет Тараса Шевченка. Приєдналися до колони і представники інших поневолених Росією народів. Тодішня преса підкреслювала взірцевий порядок.

"Блискуче переведена українська демонстрація в Петрограді 12 марта звернула на себе увагу широких верств народу. Українське питаннє є тепер одним з найважнійших питань, що стоять перед російською демократією", - писали у газеті "Рєчь".

Перша українська демонстрація в Києві відбулася на тиждень пізніше, 19 березня.

×