Гетьмана запорозьких козаків Івана Сулиму стратили у Варшаві 12 грудня 1635 року. Організував козацьке повстання та зруйнував польську фортецю.
Довгий час молодий Сулима служив управителем у панських маєтках. Врешті подався на Запоріжжя. Брав участь у морських походах козаків. Під час одного із таких його чайку потопила турецька галера. Османські моряки врятували, але зробили галерним бранцем. Звільнитися Сулимі вдалося за 15 років. Він разом із іншими бранцями захопив корабель, закував яничарів у весла та дістався до Риму. За це отримав золоту медаль від папи Павла V.
Повернувшись в Україну та будучи обраним гетьманом, сам організовував численні морські походи козаків проти османів. 1632 року першим взяв штурмом фортецю Азов у гирлі Дону, а згодом прорвав турецьку блокаду, повертаючись на Січ.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 1545 року козаки захопили фортецю
В ніч на 12 серпня 1635 року із загонами козаків раптово атакував та зруйнував новозбудовану польську фортецю Кодак на Дніпрі. Фортецю побудували за проєктом французького інженера Ґійом де Боплана, відомого своєю працею "Опис України" та детальними рукописними картами декількох країн. Гарнізон мав перешкоджати втечам селян на Запоріжжя, наглядати за непокірними козаками та, у разі необхідності, битися із кримським татарам.
Сулима вирізав у фортеці 200 найманців. Після того розіслав гетьманські універсали до українського населення із закликом боротися проти польсько-шляхетського панування. Фактично підняв чергове козацько-селянське повстання.
Проти повсталих кинули польські війська та реєстрових козаків під командуванням коронного гетьмана Станіслава Конєцпольського. Успішно оборонятися повстанцям вдавалося декілька місяців, але згодом Сулиму та 5 його сподвижників схопили й видали. Попри заступництво короля Владислава IV Вази, Сейм постановив жорстоко стратити козацького ватажка у Варшаві, що кати і виконали.
20-30-ті роки XVII ст в історії України відомі, як період козацько-селянських повстань. Бунти були спричинені польским гнітом і недотриманням поляками обіцянок щодо збільшення козацького реєстру, припинення утисків православної віри, невтручання у справи козаків на Січі. Обіцянки давали поляки гетьману Петру Конашевичу-Сагайдачному, який разом із козаками врятував Річ Посполиту від Османського розгрому 1621-го під Хотинською фортецею. Після смерті гетьмана тривало масове самовільне покозачення, проти якого виступала польська шляхта, застосовувала силу. Перше козацько-селянське повстання 1625 року очолив козацький ватажок Марко Жмайло. За 5 років вибухне повстання під проводом Тараса Федоровича. 1635 року повстав Іван Сулима, а 1637-38 ватажки Павло Бут, Яків Остряниця і Дмитро Гуня. Усі повстання завершаться компромісом чи поразкою, а період від 1638 - 1648 року поляки називатимуть "Добою золотого спокою".
2 
1
Коментарі