Поблизу Львова відкрили історико-культурний заповідник "Древній Звенигород". Головна локація туристичного об'єкту - музей. В ньому можна побачити середньовічну княжу столицю у віртуальній реальності. А також сотні унікальних артефактів: прикраси, речі побуту та релігійного призначення.
"Інтерес дослідників до Звенигорода виник ще у ХІХ столітті. У 1980-х мешканці Звенигорода з нагоди 900-ліття першої письмової згадки про місто побудували тут музей. Донедавно це був класичний краєзнавчий музей. Та ми вирішили йти в ногу з часом і перетворили його на музей майбутнього - такий, якими би ми хотіли бачити багато музеїв в Україні. Із використанням сучасних технологій, відкритими до діалогу з відвідувачами, комфортними та дружніми для дітей і дорослих", - каже керівниця заповідника Наталія Войцещук.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розкопали залишки будівель та укріплень столиці руського князівства
У віртуальній реальності відтворили 12 локацій давнього міста. Чотири з них – інтер'єри церков та палаців, вісім – вулиці, площі та панорами давнього міста. Частину зображень можна переглянути на сайті заповідника.
"Завдяки археологічним дослідженням вдалося відтворити всю центральну частину Звенигорода та передмістя. Одягнувши 3D окуляри можна побачити до 50 га території із близько 150 га, які займало місто", - пояснює Войцещук.
Також в експозиції є експонати, які знайшли під час розкопок середньовічного Звенигорода. Частина з них - з фондів Львівського історичного музею та Археологічного музею Інституту українознавства імені Івана Крип'якевича. Тут можна побачити найдавніші знайдені археологами на території України гуслі, унікальну чашу-потир, та мушлю, яку тогочасні паломники принесли з території нинішньої Іспанії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Відтворили житло давніх слов'ян - фото
У спадок з радянського музею залишились дві діарами міста. Одна відображає знищення міста монголо-татарами 1241 року, інша - як виглядав Звенигород у 1980-х. Останню планують оновити.
"Жили люди у Звенигороді заможно, судячи з розкопок. Завдяки тому, що місто було побудоване на болотистій місцевості Звенигород ще називають українським Новгородом. З багном боролися тим, що викопували калани та осушували території. Завдяки ландшафту та високим стінам княжого дитинця це була неприступна фортеця.
Древній град згадується в літописах 15 разів у зв'язку з різноманітними бойовими діями. Та після того як монголо-татарське військо хана Батия зруйнувало Київ вони вирушили на Звенигород. 1241 року після тривалої облоги місто спалили до тла, загинуло до 80% жителів. Після цого Звенигород уже не відновлює своєї величі. Через 15 років князь Данило засновує Львів який став культурною столицею Західної України. Історики буває сперечаються — чи виник би Львів, якби Звенигород не був зруйнований",- говорить керівниця заповідника.
Для екскурсій відкрили і територію городища Звенигорода. Загалом це понад 30 га. Торік тут розпочались роботи з облаштування історико-культурного парку. Він поєднає в собі відпочинкову, культурну, наукову, музейну та освітню функції. На території давнього городища заплановано створити мережу доріжок, підсвітити та ознакувати основні елементи, облаштувати дитячий майданчик. Нині ж команда заповідника шукає фінансування на продовження робіт.
Перша літописна згадка про Звенигород датується 1086 роком, що робить його майже на 200 років старшим за Львів.
У першій половині XII ст. це столиця Звенигородського князівства і одне з найбільших міст західної України. Саме тут будують перші на території західної України білокам'яні церкву та палац. Фундаменти кам'яної церкви XIII ст. з білого тесаного каменю є найціннішою пам'яткою на території городища.
Численні археологічні знахідки розповідають про Звенигород як багате та красиве місто, де були розвинені освіта та мистецтва. Саме звідси походять три найдавніші писемні документи державного архівного фонду України – берестяні грамоти. Одна з них чудово збережена і дає нам зразок письма та мови XII ст.
Місто існувало до 1241 року, коли вщент було спалене монголо-татарами.
2 
1
Коментарі