8 травня в Україні – День пам'яті та примирення. Згадуватимуть події Другої світової війни, найкривавішого в історії збройного конфлікту. Він забрав життя до 85 млн людей, із них до 10 млн – українці.
"Ми почали вшановувати завершення війни згідно з європейськими традиціями й справедливо згадуємо про роль українців. Замість "Великої вітчизняної війни" почали говорити про "німецько-радянську". Змінили ідеологічний складник і символіку. Дискредитовану проросійськими терористами георгіївську стрічку замінили червоним маком – символом крові, яку проливали всі люди під час війни. Це все наше досягнення", - говорить Gazeta.ua історик Ігор Бігун.
Для українських земель війна почалася 1 вересня 1939 року, коли Німеччина напала на Польщу. Але в СРСР її історію виводили з червня 1941 року – після нападу Німеччини. Називали Великою вітчизняною війною.
"Велика вітчизняна – це ідеологічний конструкт, яким мобілізували народ на оборону СРСР. Він показував війну як справедливу. За межі винесли події 1939–1941 років. Тоді радянська влада уклала з німцями пакт Молотова – Ріббентропа, який розв'язав Адольфу Гітлеру руки. 1939 року радянські війська захопили частину Польщі, анексували країни Балтії та Бессарабію, розпочали війну проти Фінляндії. Тому справедливо говорити, що Йосип Сталін і радянське керівництво несуть відповідальність за початок війни, так само як і німці", – вважає історик.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Співпрацю Кремля з Гітлером мав приховати термін "Велика вітчизняна війна"
Українці воювали не лише в радянській армії, а й у складі інших формувань.
"У частинах Червоної армії, які билися на території Росії, частка українців становила 8%, а згодом – 10-11%. У 1943-1944 роках з України мобілізували понад 3 млн людей. За всі роки війни – 6 млн.
Ще в лавах війська польського воювало до 120 тис. українців, 8 тис. із них загинули. Були українці й у Збройних силах Великої Британії та її колоній. Воювали в складі армій Канади й США. Та не лише воювали. Наприклад, українка Анна Храплива служила в Канадському жіночому армійському корпусі. Жінки несли допоміжну службу в небойових підрозділах на території Великої Британії.
Українці брали участь у висадці в Нормандії. Служили в польській армії генерала Андерса. Навіть були в складі французького руху опору й китайської армії в боротьбі проти японців", – розповідає Ігор Бігун.
26 жовтня 1939 року Народні Збори Західної України постановили звернутися до ВР СРСР із проханням включити землі до складу Української РСР. За місяць до того край окупували радянські війська.
З 26-28 жовтня уповноважені ухвалили декларації про встановлення радянської влади в Західній Україні, про конфіскацію поміщицьких і монастирських земель, про націоналізацію банків і великої промисловості та про входження Західної України до складу СРСР і возз'єднання її з УРСР. Вважають, що всі ці рішення насправді ухвалювали в Москві, а за голосуванням у залі спостерігали агенти НКВД.
Зрештою обрані з депутатів делегати передали готові декларації на затвердження Верховним Радам СРСР і УРСР. Після того у Львові відбувся великий парад Червоної армії. А 1 листопада декларації затвердили.
2 
35413
Коментарі