Радянська влада викупила "Чорний квадрат" у родини Малевича за 300 рублів

19 грудня 1915 року художник Казимир Малевич уперше показав у Санкт-­Петербурзі на виставці "Нуль-десять" 39 безпредметних робіт, серед яких був і знаменитий "Чорний квадрат". Виставка робіт десяти учасників - звідси 10, а нуль – їхнє прагнення звести всі предметні форми до цієї величини й "вийти за нуль".

Організатори назвали виставку "Останньою футуристичною" через бажання завершити футуристичний період в російському живописі й позначити перехід до супрематизму. Нуль означає відсутність (нульова кількість) предметних форм у супрематизмі. Десять — кількість художників, які планували взяти участь у виставці, але, коли учасників стало чотирнадцять, назву не змінили. Виставку організували за ініціативи Івана Пуні. Соратники Малевича не були готові повністю прийняти супрематизм і визнати його спадкоємцем футуризму, тому Малевичу не дозволили назвати свої картини "Супрематизм" ні в каталозі, ні в експозиції.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 101 рік тому Малевич написав "Чорний квадрат"

Малевич особисто вивішував картини в ніч перед відкриттям, щоб ніхто завчасно їх не побачив. У покуті, де у слов'ян завжди висять ікони, Малевич поставив "Чорний квадрат", вказаний у каталозі як "Чорний чотирикутник", що став завдяки виставці відомою картиною російського авангардного живопису, яку потім прозвали "іконою російського авангарду". Уперше він використав цей образ на два роки раніше, коли малював декорації до опери Михайла Матюшина "Перемога над Сонцем". Квадратом замінив сонце. Були й інші картини Малевича, в тому числі "Чорний хрест", "Чорний круг", "Червоний квадрат", а також полотна його соратників та учнів. Загалом було 39 картин.

Подія мала широкий відгук у мистецьких колах. Хоча нині більшість мистецтвознавців вважають виставку видатним досягненням російського авангарду, спочатку вона викликала швидше скептичну реакцію. 25 серпня 1976 р після тиску та шантажу радянська влада придбала "Чорний квадрат" у родини Малевича за 300 рублів.

×