З падінням Берлінської стіни порівняв нинішні події в Україні німецький історик Герхард Гнаук:
"Я вважаю, що ніхто не чекав такої злості й озлобленості у протестувальників, - сказав він у коментарі газеті "День". - І щоб пояснити німецькому читачеві, звідки вона взялася, я знайшов таке порівняння: неначе перед об'єднанням двох частин Німеччини хтось прийшов і знову звів Берлінську стіну. В усіх було таке відчуття, що ми знаходилися на шляху в краще життя, в мирне стабільне і безпечне майбутнє, а тут хтось уночі все це перекреслив під тиском ззовні. Такої озлобленості людей, мабуть, не чекав ніхто: ні власті в Києві, ні власті в Москві і навіть люди на Заході, у тому числі і я. Така злість і рішучість мітингувальників і лідерів опозиції не може виникати ні під яке диктування, вони просто є і йдуть знизу. І єдине, що можна зверху або ззовні робити, якось конструктивно управляти цим процесом або не управляти.
Берлінський мур — укріплений кордон, зведений 13 серпня 1961 за наказом державного керівництва СРСР комплекс ізолюючих споруджень. Проіснував до 9 листопада 1989-го, протягом понад 28 років багаторазово добудовувався та розширювався, був найбільш укріпленою частиною "німецько-німецького" кордону, відокремлював Західний Берлін від Східного, та навколишніх районів НДР. Мур був одним із найвідоміших символів Холодної війни та поділу Німеччини.
При спробі перетнути кордон у напрямку Західного Берліна було вбито 645 людей. Першим при спробі втечі був розстріляний 24-літній Гюнтер Литфин 24 серпня 1961 року. 5 жовтня 1964 при спробі затримати велику групу втікачів, загинув прикордонник Егон Шульц, ім'я якого було зведено в культ в НДР. Пізніше були опубліковані документи, згідно з якими його застрелили помилково товариші по службі. У 1966 прикордонники НДР розстріляли 40 пострілами двох дітей, 10 і 13 років. Останньою жертвою режиму, що діяв на прикордонних територіях, став Кріс Геффрой, якого розстріляли 6 лютого 1989.
Коментарі
4