17 червня 1953 року в Берліні за наказом міністра внутрішніх справ СРСР Лаврентія Берії розстріляли радянських воїнів, які відмовилися вбивати німецьких повстанців.
Напередодні розстрілів у радянському секторі Берліна почалося повстання робітників. Спричинене великою різницею рівня життя між Західною та Східною Німеччиною, де проводилася мілітаризація та "будівництво соціалізму". На вулиці вийшли понад 100 тис. осіб.
Гаслами маніфестантів були: "Геть уряд! Геть народну поліцію!" і "Ми не хочемо бути рабами, ми хочемо бути вільними!". Також висували гасла проти окупаційних військ: "Росіяни, забирайтеся геть!".
Прем'єр-міністр НДР Отто Гротевол закликав усіх "робітників і чесних громадян" допомагати "в захопленні провокаторів і передавання їх державним органам".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Влада дозволила стріляти в демонстрантів
Заколоти перекинулися на всю Східну Німеччину. В індустріальних центрах стихійно виникали страйкові комітети, котрі брали у свої руки владу на фабриках і заводах.
Виступ придушили танками. Офіційно загинуло 29 людей. На Заході писали про 507 жертв і 1526 засуджених.
На честь розстріляних радянських військових у Західному Берліні біля Потсдамер шосе поставили пам'ятник із написом: "Російським офіцерам і солдатам, які загнули за те, що відмовилися 17 червня стріляти в борців за свободу". За часів Леоніда Брежнєва, щоб задобрити СРСР, пам'ятник знесли.
Прикордонники Східної Німеччини 17 серпня 1962-го вбили 18-річного Пітера Фехтера за спробу перетину Берлінської стіни.
У Берліні 1961 року почали спорудження загорожі, що відокремлювала західну й східну частини міста. Її довжина - 45 км. До листопада 1989 року Берлінська стіна була державним кордоном Німецької Демократичної Республіки з Західним Берліном. За цей час понад 5 тис. східних німців нелегально втекли зі своєї частини Німеччини через утиски й складне матеріальне становище.
7 
35413
Коментарі