Тунісський ремісник Мохамед Гассен Нуїра розгадав таємницю виготовлення натурального фіолетового барвника, відомого як Тірський пурпур. Технологію було втрачено 1453 року після падіння Константинополя.
Виробництво цього барвника було одним з основних джерел збагачення для давніх фінікійців, пізніше для жителів Карфагену, Римської республіки, а згодом і імперії. Його використовували під час виготовлення царського й імператорського одягу. Саме тому фіолетовий колір традиційно асоціювався з правителями і аристократами протягом багатьох століть. Пізніше уся індустрія, зокрема у Візантії, була поставлена під імператорський контроль - приносила безліч грошей імперській скарбниці, повідомляє Ancient Origins.
Жодного історичного документа з описом рецепта не збереглося. Історики припускають, що ремісники не бажали розкривати своїх секретів чи боялися імператорів, які не терпіли конкуренції. Єдині залишки барвника знаходили на артефактах з Середземноморського узбережжя, у Тірі та на півдні Лівану. Також залишки одного із заводів розкопали неподалік Хайфи.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як пахла Клеопатра? Вчені відтворили давні єгипетські парфуми
Мохамед Гассен Нуїра розповів, що розгадати таємницю барвника намагався з 2007 року. Зацікавився морським равликом, який виділяв фіолетову рідину. Чоловік навіть перетворив кухню на домашню лабораторію. Довгі експерименти за підтримки фахівців в області фарбування, хіміків, археологів, істориків, завершилися успіхом. Він відтворив ідентичний барвник із тропічного морського черевоногого молюска мурекси, якого можна знайти в Середземному морі на глибині щонайменше 4 м. Раніше припускали, що барвник могли створювати і з равликів іншого виду.
Нині Мохамеду вдалося виготовили лише декілька грамів Тірського пурпуру. За його словами, дослідники, колекціонери, художники і європейські перекупники готові платити від $2,8 до 4 тис. за грам. Однак, щоб виготовити його, чоловікові потрібно 100 кг морських равликів.
Учені розгадали таємницю походження прозорого римського скла за допомогою хімічного елементу гафнія. Давні автори зазначали, що скло виготовляли в Єгипті, однак твердження вважалося неоднозначним, бо випалювальні печі знаходили лише в Леванті. Різні черепки піддали ізотопному аналізу на стронцій, неодим і гафній та виявили ізотопні сигнатури гафнію у склі, зробленому з єгипетського піску, та у склі з Левантійського узбережжя.
Аналіз показав, що ізотопи гафнію у них відрізняються, а римське прозоре скло за своїм складом тотожне єгипетському. Це і підтвердило походження.
4 
1
Коментарі