Господиня єдиної в Україні приватної колекції старовинних аристократичних суконь, киянка Марина Іванова може розповісти не тільки про те, що було модно сто - двісті років тому, але й про стандарти краси "золотого століття".
"Усі дами тоді були сильно затягнуті в корсети, талії буквально були 30 - 40 см. Середнім вважався зріст 140 - 145 см.. Взуття було крихітним — 32-33 розміри були ходовими, тільки ближче до 1910 року стало зустрічатись взуття 36 розміру. А подивіться на меблі тих часів — вони на 5-6 см коротші сучасних. Це тому, що люди тоді були дрібніше. Виросли і від'їлися до кінця 20 століття", - розповіла колекціонер.
Іванова представила свою колекцію в Донецькому обласному художньому музеї. Привезла 70 суконь. Всього ж в її колекції 75 костюмів, створених починаючи з 1800 і закінчуючи 1920 роком. А з урахуванням дитячого одягу, іграшок, сумочок, капелюхів та інших дрібниць у зборах — близько тисячі предметів.
"З початку 1800 до 1850 були в моді криноліни (нижня спідниця-дзвін), - продовжує Іванова. - А починаючи з 1860, увійшли в моду турнюри (пристосування у вигляді подушечки, яка кріпилася нижче талії). З 1900 почалася епоха модерну, а в 20-х роках панував стиль арт-деко".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Він так одягав капелюха, що я майже заплакала. Для цього треба народитися у Львові
Кожний туалет був продуманий до деталей і забезпечений комплектом аксесуарів. Наприклад, до платтячка для дівчинки 5 років з колекції Іванової додається вінок з воскових бутонів і листочків плюща, які символізують покірність і вірність. Значення мав кожний елемент. До прикладу — часто використовувалися в оздобленні братки. Квіти означали приблизно наступне: "Усі мої думки про вас".
Дами вищого стану міняли туалети не менше трьох разів на день. І в колекції Марини Іванової присутні ансамблі для візитів, для прогулянок, подорожей, для верхової їзди, сукні бальні та сукні домашні. Колекція розповідає про те, що зимові манто, утеплені хутром ангорської кози і оброблені лебединим пухом, прикрашали шовковими стрічками та бісером. А капелюхи з соломки носили навіть у холодну пору року.
Щоб не зіпсувати дорогу тканину, сукні спочатку шили в чорновому варіанті з дешевої тканини, а потім повторювали в чистовому варіанті. При цьому дама багато годин змушена була відстояти на примірках в якості манекена.
"Все було дуже якісно, ??ці сукні витримали сто п'ятдесят років, а чи проживуть наші стільки? На 90 відсотків тут ручної роботи. Є й американські, і англійські, є сукні великих французьких кутюр'є того часу. А є й роботи невідомих кравчинь. Але кожна сукня — витвір мистецтва", - підкреслила Іванова.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Український одяг готовий потіснити китайський легпром
Господиня речей розповіла, що колекція почалася з особистих суконь її прабабусі, яка була заможною дамою купецького стану, мала заїжджі двори.
"Речі лежали в коробках, валізах, на полицях, їх кілька разів поривалися викинути, але з часом я стала дещо купувати. За бальне плаття 1904 року віддала 5 тисяч доларів. 30 років пролежали ці сукні вдома, і я їх не виставляла, не знаючи, чи сподобаються вони людям", - розповіла колекціонер.
Над деякими речами Іванової швачки працювали рік, а вишивальниці — до півтора року. Всі речі ексклюзивні, адже кожна модистка тоді була модельєром. Тому й коштували дамські туалети не менше 100 - 150 російських рублів. Дамський наряд обходився дорожче, ніж парадний офіцерський мундир (мундир коштував 70 "миколаївських" рублів). А середній дохід московської родини у 1900 році вважався 80 рублів на місяць. За ціною сукні модниці у "миколаївській" Росії можна було купити гарного коня для виїздів. Або оплатити рік життя у пристойній орендованій квартирі.
"Це дуже дивна і складна колекція, - зазначила Марина Іванова. - Іноді я приходжу в комісійний магазин, купую капелюшок і кажу: "Напевно ж до вас приходила якась бабуся, адже у неї ще до капелюшка повинно було бути плаття, повинна була бути шаль...". А мені відповідають: "Старовинні сукні на комісію не беремо, вони у нас вигорять, розсиплються". Збереження цих суконь вимагає величезної роботи — вони не люблять світло і не люблять сухість, не люблять вогкість, їх потрібно провітрювати, а після виставки вони будуть відпочивати".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У 2013 році буде популярний одяг коралового і м'ятно-зеленого кольорів
Під колекцію Іванова орендує спеціально склад.
"У цих сукнях все вражає — поєднання кольорів і фактур, їхні лаконічність і гармонійність, - коментує Валентина Жолобчук, викладач донецького художнього училища. - Те, що ми надягаємо, визначає те, як ми себе поводимо і відчуваємо. Сучасні жінки носять джинси, тому що поспішають і жертвують красою заради зручності. Дами 19 століття були менш стрімкі, більш стримані у проявах емоцій і більш жіночні. Вони були картинками. Даму вважали "вітриною чоловіка".
2 
1
Коментарі