Гетьман Війська Запорізького Петро Конашевич-Сагайдачний здобув Кафу - тепер Феодосія у Криму 22 липня 1616-го. Тоді місто належало Кримському ханству та вважалось найбільшим невільничим ринком. Десятки християнських рабів щоденно переправляли у володіння Османської імперії. Там жінки потрапляли у султанські гареми, чоловіки ставали рабами на галерах. Дітей перетворювали на яничар.
У липні Сагайдачний разом із козаками на 150-ти чайках вирушив у морський похід. Козаки розгромили декілька турецьких галер і 22 липня висадилися на березі поблизу Кафи. Передові частини козаків відволікали вартових міської брами. Вони назвалися султанським підрозділом, що прямує на війну в Іран. У цей час решта перебралися за стіни та вбили вартових, запустивши військо всередину.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Церкву під стінами фортеці Кам'янця-Подільського заклав гетьман Сагайдачний
Козаки увірвалися до міста та захопили цитадель. Вони грабували торгівельні лавки та звільняли невільників. Того дня тисячі людей на чайках вирушили у землі Речі Посполитої. Серед них були не лише українці, а й росіяни, серби, болгари, молдавани. Поет Касіян Сакович у вірші 1622-го "На жалісний погреб шляхетного лицаря Петра Конашевича-Сагайдачного" писав:
"Він за гетьманства свого взяв був місто Кафу —
Цісар турський там зазнав немалого страху!
Чотирнадцять тисяч він ворога розбив,
Одні каторги палив, іншії топив".
"Ремісникам, купцям, шинкарям… наказуємо, щоб не називалися козаками, й вилучаємо їх від себе й у майбутньому таких до нашого війська приймати не будемо", – писав козацький гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний в одному з універсалів 1617-го. Бо мав мету: створити з розбишак-запорожців дієву армію й оформити їх у окремий суспільний стан. Усе своє гетьманування намагався, з одного боку, подолати зарозумілу впертість Варшави, а з другого – утихомирити свавілля Запорожжя.
3 
1
Коментарі