Слідство НКВС у справі українського священика Андрія Бандери - батька провідника ОУН Степана Бандери - завершилося 2 липня 1941-го. Після численних катувань чоловіка засудили до розстрілу.
"Будучи батьком керівника ОУН Степана Бандери, підтримував із ним зв'язок", - йшлося у слідчій справі.
Також до неї додали наявність "націоналістичної літератури", переховування нелегалів, "націоналістичні переконання підсудного". Суд над священиком відбувся 7 липня та тривав менше 2-х годин. Саме тоді Галичину захоплювали німецькі війська. На суді намагалися довідатись про дітей, на що Андрій відповідав:
"Я своїм дітям дав належне виховання, прививаючи їм любов до України. Світогляди моїх синів і доньок однакові".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Дискусії переплітав дотепами і цитатами зі Святого Письма - що розповідали друзі про Бандеру
Чоловіка розстріляли 11 липня. Перед смертю написав "Мої особисті зізнання". Виклав інформацію про себе та родину. У НКВС документ зашифрували як "кримінальну справу №61112". Жодної інформації про місце поховання справа не містить.
Родина дізналася про долю батька лише 1992-го. Тоді ж реабілітований прокуратурою України.
Провідника українських націоналістів Степана Бандеру поховали на мюнхенському цвинтарі Вальдфрідгоф на 43 полі 20 жовтня 1959-го. За 5 днів до цього в під'їзді будинку на вулиці Крайтмайр, 7 у Мюнхені о 13:05 знайшли ще живого залитого кров'ю Бандеру. Медична експертиза виявила, що причиною смерті була отрута. Богдан Сташинський зі спеціального пістолета вистрілив йому в обличчя струменем розчину ціанистого калію.
У греко-католицькому соборі Івана Хрестителя в Мюнхені на похорон Степана Бандери зібралося все вище українське духовенство Західної Німеччини. Службу правив владика Платон. У храмі присутніми були родини та найближчі соратники Степана Бандери..
4 
1
Коментарі