Німецькі вчені встановили, що епідемія бубонної чуми прийшла з російського Поволжя - сучасної Республіки Татарстан. У XIV ст. "чорна смерть" викосила до 60% населення Європи. Не шкодувала ні королів, ні селян.
До висновку про походження науковці дійшли завдяки вивченню залишків жертв епідемії та геному самої бактерії. Аналіз кісток європейців показав, що генетичний код чумної палички не відрізнявся від найдавнішої, знайденої під Казанню, передає BBC.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: ТОП-10 причин смертності в середньовіччі
Перший задокументований спалах "Чорної смерті" стався 1346-го у низов'ях Волги і в причорноморському регіоні. За наступні 7 років епідемія охопила майже всю територію Європи. Звідти чума перекинулася на Близький Схід і на північ Африки. Точкові спалахи тривали до XVIII ст.
Бактерія, яка викликає чуму, як і раніше, живе серед популяцій гризунів - в Азії, Африці, Америці та в Східній Європі.
Чума була найстрашнішою вбивцею епохи середньовіччя - вона мала руйнівний ефект на населення Європи XIV-XV ст. Також відома як "чорна смерть". Чума переносилась блохами, які найчастіше зустрічалися на щурах. Уражені спочатку відчували запаморочення та сильний озноб. Згодом під пахвами та між ногами з'являлися гнійні ґулі завбільшки з куряче яйце. Наступної доби всю шкіру вкривали набряки. Через нестримний сморід до хворого годі було підійти. Постійна блювота та сильне потовиділення зневоднювали організм, і на третій-п'ятий день людина помирала.
3 
1
Коментарі