3-й Галицький кінний полк під командуванням Едмунда Шепаровича повстав проти більшовиків на Одещині 6 квітня 1920 року. Бійці зайняли Тирасполь і вирушили у повстанський рейд.
На той момент полк входив до складу Червоної Української Галицької армії. Але ще в серпні 1919 року ці частини визволяли Україну від червоних разом з армією УНР. Шепарович командував 1-ю кінною бригадою. УГА увійшли в Київ, але 31 серпня 1919 року відступили з міста під тиском Добровольчої армії Антона Денікіна – білих. Подальші воєнні поразки й катастрофічна епідемія тифу, що поширилася поміж 20 тис. вояків УГА, змусили командування укласти союз із Денікіним і ввійти в його повне підпорядкування. Командування Добровольчої армії пообіцяло не кидати бійців УГА проти УНР і допомогти з ліками.
Станом на лютий 1920 року боєздатних бійців УГА залишилося не більше 5 тис. Ще 15 тис. хворих лежало у госпіталях Вінниці та в довколишніх селах. Саме тоді більшовики розгромили Денікіна на Правобережжі й зайняли всі населенні пункти. Не маючи вибору, УГА перейшла на бік червоних. Ті ж одразу сформували нові бригади й розкидали їх різними радянськими дивізіями, відправляли деякі частини в бій і розпочали тотальну реорганізацію.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Частина військових УГА пішла на переговори з росіянами
Більшовики скасували тризуб - відзнаку вояків УГА - і запровадили замість нього червону зірку. Синьо-жовті прапори замінили на червоні, гімном військових замість гімну України став "Інтернаціонал". Почалася пропаганда класової боротьби й заклики до погрому старшин, польових священників, чого не сталося. Навпаки, вояки побачили справжню сутність червоних. Поміж них усе більше ширилися антибільшовицькі настрої, що й спричинило розрив.
Едмунд Шепарович зі своїми бійцями першим покинув ЧУГА. Він був досвідченим вояком. Окрім участі в бойових діях на території УНР ще на початку Першої світової війни воював у кавалерії Австро-Угорської армії, на боці ЗУНР брав участь у Чортківській офензиві (наступі) та інших операціях проти поляків. До повсталих Шепаровича приєднався Запасний курінь під командуванням сотника Козака. Згодом від ЧУГА відокремились інші частини.
Вже 6 травня 1920 року війська Шепаровича об'єдналися в Ямполі з армією УНР і вояками, які успішно завершили Перший зимовий похід. Спільно з поляками воювали за звільнення України від більшовиків.
16 лютого 1919 року Українська галицька армія розпочала Вовчухівську наступальну операцію проти польських військ з метою визволення Львова. Операція стала частиною польсько-української війни.
Війна розгорілася ще в листопаді 1918-го через територіальні суперечки. Полякам вдалося захопити Львів – столицю Західноукраїнської Народної Республіки. Визволити місто українські військові не змогли. Тоді командування взялося за реорганізацію та посилення частин і розробляння плану наступу. Спочатку планували захопити залізницю Львів - Перемишль, а потім оточити ці міста й заволодіти ними.
Попри значні успіхи операція завершилася перемогою Польщі через несприятливі зовнішньополітичні обставини й прорахунки командування.
2 
1
Коментарі