Приблизно 3200 років тому у вогні загинула легендарна Троя. Через 400 років це подія надихнула не менш легендарного Гомера написати "Іліаду". Однак після проведення відповідного ребрендингу Троя відносно швидко повстала з попелу, щоб відповідати новій розстановці політичних сил. Тепер троянці стали дружити з ахейцями.
Троя знаходилася на території сучасної північно-західної Туреччини. З 19 століття, з часу відкриття її руїн німецьким підприємцем і археологом-аматором Генріхом Шліманом (Johann Ludwig Heinrich Julius Schliemann), її артефакти досі продовжують вивчати. І ось нові сюрпризи від археологів. До недавнього часу історики вважали, оскільки керамічний посуд, зроблений до війни з ахейцями у выдомому "троянського стилі", після її закінчення змінився на стиль типовий для Балкан, отже місцеві жителі вимушено покинули рідні місця, а на місці Трої поселилися прибульці з інших країн і країв.
Як повідомляє видання New Scientist, австралійський учений Пітер Ґрейв (Peter Grave) з університету в Армідейлі зі своїми колегами досліджував хімічний склад знайденої в Трої кераміки. Вдалося встановити, як до троянської війни, так і після неї горщики робили з тієї ж самої глини, що видобувається в тій же самій місцевості. Виходить, посуд продовжували робити одні й ті ж гончарі-ремісники.
"Існують речові докази культурної спадкоємності", - стверджує Пітер Ґрейв. Чому змінився стиль кераміки, якщо троянці не покинули місто?
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Шліман зіпсував шар землі, де лежала справжня Троя
Перед тим як під стінами Трої з'явилися ахейці і обложили це місто-державу, троянці частіше поглядали на схід Малої Азії, в сторону могутньої імперії хетів. Але приблизно в той же час, що і сама Троя, Хетське царство загинуло. Ґрейв вважає, що кераміка в давньогрецькому стилі після війни з ахейским союзом свідчить про те, що троянці сприйняли культуру й естетику завойовників. Новою політичною елітою в регіоні стали вихідці з Балканського півострова - правила гри відтепер диктували елліни, а не хети, які відживали свій вік.
Приморське місто розташовувалося біля протоки Дарданелли і всі кораблі, які проходили повз нього, платили йому данину. Троянці не без успіху боролися з піратством, тому мореплавці та купці охоче ділилися з ними своїми прибутками. Але були у Трої могутні вороги. Місто-фортецю неодноразово намагалися знищити. Ахейцям знадобилося майже десять років, щоб захопити цей стратегічний пункт, який дозволяв контролювати найважливішу транспортну артерію. Важко повірити, щоб не тільки троянці, але і жителі будь-якого іншого міста пізнього бронзового століття могли витримати таку тривалу облогу. Хоча наконечники стріл, запаси каменів для пращів і згорілі стіни свідчать, що Троя дійсно піддавалася тривалим нападам в епоху пізньої бронзи.
За археологічними даними, в 13-му столітті до н. е. і приблизно в 1180 р. до н. е. троянці зазнали великі руйнування свого міста. Тріщини на украплених спорудах і великі обвалення вказують на наслідки землетрусу, що приніс за собою пожежі. У Трої того часу збереглося небагато людських останків, і всі вони понівечені.
Історики в даний момент не можуть однозначно відповісти на жодне поставлене питання: про причину троянської війни, про спосіб взяття міста-фортеці (включаючи, історію з троянським конем), а також про те, що стало причиною загибелі Трої.
3 
1
Коментарі
1