Фестиваль "Жива історія" відбувся під Вінницею на минулих вихідних. Центральною подією став імпровізований бій на території колишньої ставки Гітлера "Вервольф" – нині Історико-меморіальний комплекс пам'яті жертв нацизму.
Напередодні в різних місцях ставки поставили табори "Вермахту", УПА, Червоної Армії.
"Наш вузол зв'язку має лампові приймачі цивільних і військових хвиль, комутатор і телефони 1937-1944 років. Реконструюємо дивізію "Мертва голова". Манштейн казав, що це була найкраща дивізія, з якою йому доводилось воювати, - розповів кореспонденту Gazeta.ua реконструктор Олександр Рудий. – Тоді від "Вервольфу" до Німеччини проклали спеціальний кабель для зв'язку, який і тепер використовують. Апаратуру купував на німецьких аукціонах. Штабний годинник, який повинен був стояти у всіх вузлах зв'язку, щоб точно у заданий час виходили на зв'язок, має спеціальне клеймо, дубовий корпус і шкіряний чохол. Такі коштують до 500 євро. Ось друкарська машинка "Адлер Фаворит" з німецьким шрифтом. Ми друкуємо на ній всі нагороджувальні документи після наших заходів."
За задумом організаторів, учасники реконструкції мають показати прорив радянського загону через лінію оборони "Вермахту". Німці перешкоджають цьому і беруть частину червоноармійців у полон. Командирів допитують і розстрілюють. На них нападають вояки УПА. Німці залишають полонених і відступають. Партизани пропонують солдатам радянської армії увійти до їх загону. Частина погоджується, інших відпускають. На з'єднаний загін нападають німецькі війська, які перемагають.
"Бій алегоричний і не прив'язаний до конкретних історичних подій, але показує багато реальних епізодів тогочасної війни, - розповідає співорганізатор Олександр Федоришен. – Ми бачили співпрацю партизанки української – УПА-Південь з дієвими частинами Червоної армії. На Вінниччині це було і тому треба про це говорити. Історик Наталя Яковенко казала, що у нас буде лад і спокій лише тоді, коли ми визнаємо рівність генерала Дерев'янка, який приймав від Радянського Союзу капітуляцію Японії та генерала Шухевича."
По завершенні показового бою, присутні вшанували всіх жертв війни хвилиною мовчання.
"Вперше з 1944 року люди одягнуті у форму німецької армії були на Вервольфі, – стверджує реконструктор Віталій Головенько з Вінниці, який виконував роль керівника загону німецької армії. – Це місце є дуже трагічним. На будівництві загинуло багато людей із навколишніх сіл. Тут приймались доленосні рішення, в результаті яких гинуло ще більше. Реконструкцією ми підкреслюємо важливість цього місця і звертаємо увагу людей до тих подій. Глядачі згадали історію і вшанувала пам'ять всіх невиннозагиблих. Ми зі свого боку хотіли показати війну різносторонньо. Продемонстрували, що УПА воювала проти німців, що були радянські солдати, які переходили до них, а були які відмовлялись. Румуни вступали в бій у складі Червоної армії, а завершили в УПА. В першу чергу це людські трагедії."
У реконструкції приймали участь люди з усієї території України: від Луганська до Львова – близько 150 осіб.
"Ми у формі румунської армії часів Другої світової війни. Входимо до складу радянської частини. З серпня 1944 року і до кінця війни румуни воювали разом із Червоною армією. Ця історична правда дуже довго приховувалась. Румунам треба приписувати не лише звірства на українських землях, а й кривавий шлях до Кавказу, Сталінграду. Там основний фланговий удар прийшовся на румун, італійців та угорців. Вони не витримали і Сталінград здали. У багатьох солдатів і воєначальників стався психологічний злам. Почали переходити на бік противника. Згодом визволяли від німців Будапешт, брали Прагу. Румунія є однією із переможців у Другій світовій війні," - розповів учасник клубу реконструкції "Армата Романа" Сергій Тищенко з Одеси.




















Коментарі