Показали найдавніший в Україні нотний запис

Нотний запис давньої української пісні знайшли в рукописі урядника, дипломата та священика Михайла Гунашевського.

"Приблизно три тижні тому я отримав електронного листа від знаного львівського історика Мирона Капраля, в якому він попросив передивитися його нову статтю, присвячену знахідці в архівах Богоявленського братства Львова, тексту відомої колядки "Радуйтеся вси людіе", запис якої датується 23 травня 1705 року", - каже кандидат мистецтвознавства, докторант Національної музичної академії України ім. П.І. Чайковського Іван Кузьмінський, повідомляє ZIK.

Капраль запропонував подивитися на ще дві загальновідомі дослідникам пісні. В Інституті рукопису Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського у Києві дослідник замовив світлини цих пісень.

"Перша пісня "Радуйся, Марїе, Дѣвам Цр҃ице" (Радуйся, Маріє, Дівам царице) була записана у великий кодекс, де містяться різні твори, включно із "Львівським літописом", "Пересторогою" та іншими. Проте дослідники-музиканти обмежувалися лише дуже загальними відомостями і не заглядали далі, а от історики знали більше.

Рукопис було завершено у серпні 1649 року. Автор рукопису Михайло Гунашевський походив із Брацлавського воєводства. У 1621 році вступив на навчання до диякона у Меджибожі. Потім найімовірніше перебував у Львові та Ярославі. У 1630 році мешкав у Межигірському монастирі під Києвом. Вже 1641-го став студентом Замойської академії. У Замості мешкав при Миколаївській церкві, де встиг зіпсувати взаємини із місцевим православним братством, через що мусив на певний час перебратися до Любліна.

Михайло Гунашевський підтримував приятельські взаємини із братчиками Львівського Ставропігійного братства, якому і подарував свій рукопис у 1649 році. У 1653 році автор обійняв посаду канцеляриста у Війську Запорозькому та став довіреною особою гетьмана Івана Виговського.

І хоча у нас немає прямих вказівок на місце написання цієї пісні, проте за біографічними відомостями автора найбільш вірогідними осередками видаються православні братства Львова та Замостя. Якщо про співочу практику останнього не відомого майже нічого, то про музичну культуру Львівського Успенського братства збереглися не один десяток насичених документальних свідчень", - розповідає дослідник.

Саме у середовищах Львівського Успенського та Віленського православних братств, починаючи з кінця XVI століття, було започатковано музичну реформу у богослужбовій та навколо богослужбовій співочій практиці. Ця практика поширилася на всю Україну та Білорусь у складі Речі Посполитої.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Тіло моє землі, звідки пішло, віддаю і прошу, щоби було у кафедральному костелі під дзвіницею поховано"-як львів'яни складали заповіти

Ноти стали першим знайденим багатоголосим записом православної пісні з XVI століття.

"Вона записана не лише з текстом, а й з нотами, до того ж не одноголосно, а одразу на три голоси. Таким чином, для історії української музики ранньомодерної доби ця пісня справедливо вважається найдавнішою із нотним записом і одночасно найдавнішим зразком нотного кириличного багатоголосся", - каже історик.

×