Конкурс на найкращі проекти станцій київського метрополітену оголосили на початку 1958 року. Тоді підземка працювала без турнікетів, а для проїзду були звичайні квитки.
Комісія для розгляду конкурсних робіт з 80 проектів вибрала 5 найкращих. Вони були втілені при спорудженні станцій Вокзальна, Університет, Хрещатик, Арсенальна та Дніпро, що увійшли в першу чергу будівництва Київського метрополітену.
Сайт "Старий Київ" зробив добірку фото будівельних робіт і знімків станцій після відкриття.
Першу чергу Київського метрополітену відкрили 6 листопада 1960-го. Це була ділянка Святошино-Броварської лінії завдовжки 5,2 км.
Киянин Іван Виноградов став першим машиністом, що офіційно відкрив рух поїздів Київського метрополітену.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Запустять перший потяг метро без машиніста
Другу пускову ділянку Київського метрополітену відкрили 1963 року - станції Політехнічний інститут і Завод Більшовик. Наступні станції Гідропарк, Лівобережна та Дарниця відкрили разом з мостом Метро та Русанівським метромостом на східному кінці лінії 1965-го. На станції Хрещатик влітку 1960 року почали будувати другий вихід у бік Інститутської вулиці. Відкрили його 4 вересня 1965-го. При цьому центральний зал станції подовжили на 40 м.
50 коп. коштувала поїздка в Київському метро на момент його відкриття 1960 року. Це - втричі менше, ніж порція шоколадного морозива. Пасажир купував проїзний талон, при вході в метро контролер розривав його. Після грошової реформи 1961-го вартість зменшилася до 5 коп. Тоді ж з'явилися автоматичні пункти пропуску, що приймали монети.
Тариф підвищили 1991-го - до 15 коп. У період гіперінфляції 1992–1996 років у метро вперше почали використовувати жетони - спершу металеві, пізніше пластикові. 1993-го також запровадили магнітні картки. Вартість проїзду за цей час зросла з 5 до 20 тис. крб. З введенням гривні поїздка коштувала 20 коп.
Коментарі