У Києві знайшли можливе місце поховання матері гетьмана Івана Мазепи Марії Мазепи (в дівоцтві Мокієвської; в чернецтві Марії Магдалини). Про це повідомив журналістам перший заступник голови КМДА Олександр Мазурчак.
За словами першого заступника голови КМДА, масове поховання черниць було виявлене під будівлею "Мистецького арсеналу". Триста років тому там існував жіночий Києво-Печерський Вознесенський монастир, де мати Мазепи була настоятелькою. При будівництві "Арсеналу" черниці монастиря були переведені у Фроловський монастир, який також активно спонсорувався сім'єю Мазеп, а сам комплекс був знесений на користь військового заводу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як насправді виглядав Іван Мазепа?
"У 1712 році, через п'ять років після смерті матері гетьмана, на місці монастиря вирішили побудувати завод Арсенал. І за наказом Петра І храм переїхав з Печерська на Поділ - тепер це наш Фроловський монастир", - розповіла секретар настоятельки Фроловського монастиря Херувими.
Кістки ж більше 200 черниць разом з останками матері Мазепи будуть перепоховані на території Фролівського монастиря з благословення митрополита Київського і всієї України Володимира. Точні терміни поховання поки невідомі, оскільки потрібно узгодження з Київською міською адміністрацією.
"На цвинтарі виявлено більше 260 поховань. Важко визначити серед них останки матері Мазепи, яка померла в монастирі за два роки до Полтавської битви", - зазначив Мазурчак.
За інформацією чиновника, лише одне поховання було ідентифіковано - це тіло одного з перших київських губернаторів, генерал-майора Семена Сукіна, похованого на кладовищі тридцятьма роками пізніше Полтавського бою. Його останки досліджуються, також вирішується питання про його перепоховання.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Серед провідних майстрів церковної вишивки була мати Івана Мазепи"
Марія Мазепа - ігуменя Києво-Печерського Вознесенського і Глухівського Успенського дівочих монастирів. Належала до старовинного шляхетського православного роду Білоцерківщини. Після смерті чоловіка в 1665 році присвятила себе суспільному і церковному життю. Була членом Луцького Хрестовоздвиженського братства (вступила в 1666 році). Імовірно в 1674 або 1675року після прийняла постриг з ім'ям Марії Магдалини. У 1686 році Марія Магдалина вже була ігуменею Києво-Печерського Вознесенського жіночого монастиря, однак коли саме вона стала ігуменею достовірно не відомо.
Вознесенський жіночий монастир, яким вона керувала, був центром художньої вишивки, в ньому виготовлялися найвідповідальніші і найдорожчі роботи як для Лаври, так і для інших церков і монастирів України. Мистецтвознавці називають творчість Марії-Магдалини "найбільш яскравою сторінкою в історії української вишивки".
Коментарі
10