Субота, 07 квітня 2018 11:22

"Почти все эмигранты-украинцы во Франции имеют огнестрельное оружие" – як готувалася помста за вбивство Петлюри

Українські військові будь-що прагнули помститися за загибель голови УНР Симона Петлюри в 1926 році. Десятки донесень радянської закордонної розвідки фіксують наміри українців учинити "страшну помсту" за вбивство. Gazeta.ua пропонує ознайомитись з витягами з них.

Із Варшави 25 червня 1926 року радянські розвідники повідомляли, що під час однієї з нарад українського військового командування генерал Володимир Сальський закликав військових до єднання і кровавої помсти за Петлюру.

Автор: galinfo.com.ua
  Антоні Листовський, Симон Петлюра, Володимир Сальський, Марко Безручко — українські й польські офіцери. Бердичів. Київська операція, квітень 1920 року
Антоні Листовський, Симон Петлюра, Володимир Сальський, Марко Безручко — українські й польські офіцери. Бердичів. Київська операція, квітень 1920 року

"Состоялось совещание "высшего командного состава Армии УНР", под председательством прибывшего из Франции ген. Сальського, который призывал к единению и к кровавой мести за смерть Петлюры. Почти все эмигранты-украинцы во Франции имеют огнестрельное оружие и около 200 чел. из них принимали участие в охране похоронной процессии", - йдеться у донесенні.

Одним із ініціаторів здійснення індивідуального терору був полковик, колишній керівник особистої охорони Симона Петлюри Микола Чоботарів. Серед можливих жертв називалися імена радянських високопосадовців в Україні, а також одіозних дипломатичних представників за кордоном. Вбивство Петлюри вважав справою радянської влади.

В повідомленні за 8 липня 1926 року відзначалося: "Полк. Чеботарев, агент II-го Отдела в Варшаве, бывший начальник охраны Петлюры, по словам ген. Сальского, готовит "страшную месть по отношению к большевикам, о которой все заговорят". Все предполагают, что покушение будет произведено именно на одного из послов".

Автор: wikipedia.org
  Микола Чеботарів
Микола Чеботарів

Пізніше повідомлялося, що Микола Чеботарів і ще два українських полковники ведуть стеження за радянським посольством у Варшаві, аби встановити контакти посольства з емігрантами. А ще до одного додавалася фотокартка Миколи Чеботаріва, якого чекісти вважали за небезпечного ворога: "Препровождаем фотокарточку Чеботарева Николая, работающего во II Отд. Польгенштаба и являющегося активным деятелем украинского движения за кордоном. Чеботарев подготавливает террористические акты против наших представителей за границей".

В чекістьких донесеннях фіксувалися десятки українських гуртків, члени яких заявляли про намір помститися за Симона Петлюру: "В Польше было заседание петлюровской молодежи постановившей отомстить за смерть их вождя, которую приписывают большевикам. Якобы состоялось постановление организовать покушение на кого-нибудь из Советских деятелей, причем, т.н. акт "должен носить демонстративный характер, то личность", которая должна быть объектом мщения особой роли не играет: будь то из Полпредства, Консульства или Торгпредства. Так как местом убийства Петлюры был Париж, то и местом контр-действия желательно также сделать столицу Франции, хотя на "крайний" случай это вопрос особой роли не играет. Якобы на все "дело" ассигновано 500.000 франков".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 103 українські емігрантські організації об'єдналися після вбивства Петлюри

На початку серпня 1926-го радянська розвідка зафіксувала "терористичну групу" в Данцигу - нині Гданськ. Її керівником називався адвокат-українець Біберович, а одним із бойовиків студент Бучанський (Бучан). Той заявляв, що незабаром "проявит активность по отношению к высшим представителям Советской власти", а також стверджував: "Мы будем мстить за Петлюру на советских представителях вроде таких мужей, как Чичерин".

Припускали можливість замаху проти вбивці Симона Петлюри - Самуїла Шварцбарда, або ж когось з його родичів. Особливо якщо суд виправдає його або ж покарання буде не виправдано м'ягке.

"Террористический акт по отношению к Шварцбаху и его семье отложен до дня суда, - відзначається в донесенні Іноземного відділення ГПУ УСРР "Месть за Петлюру" за 27 липня 1926 року. – Он будет выполнен после объявления приговора, который, предполагают, будет оправдательным. Бывш. Петлюровские офицеры, которые будут свидетелями со стороны Шварцбаха, тоже погибнут после суда. Предполагавшийся террористический акт перед судом отпал, так как это было бы только на руку Шварцбаху и еще более восстановило бы общественное мнение Франции против украинцев. В данное время там заняты усиленной сборкой денег, документов и свидетелей, чтобы обвинит. Шварцбаха во чтобы то ни стало. Террор по отношению к адвокату Торрес не предполагается".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Чекісти проводили антипетлюрівську кампанію у Європі

В іншому донесенні, за жовтень 1926-го, повідомлялося, що українці утримуються від замаху на Шварцбарда, аби не наражатися на додаткові звинувачення в "бандитизмі": "Украинцы должны до суда воздержаться от каких бы то ни было выступлений против членов Посольства СССР и членов семьи Шварцбарда, так как в противном случае выступление могло бы только подтвердить факт бандитизма украинцев и этим дать возможность к оправданию Шварцбарда. В случае оправдания или малого наказания для Шварцбарда, он может быть убит в здании суда украинцем, который тут же отдаст себя в руки властей".

Автор: y4astkoviu.livejournal.com
  Лейтенант Святослав Шрамченко (крайній зліва), генерал-хорунжий Володимир Савченко-Більський,  та військовий міністр УНР генерал-хорунжий Володимир Сальський (в центрі), вересень 1920 р.
Лейтенант Святослав Шрамченко (крайній зліва), генерал-хорунжий Володимир Савченко-Більський, та військовий міністр УНР генерал-хорунжий Володимир Сальський (в центрі), вересень 1920 р.

В ході слідства в Парижі стався замах на одного з свідків сторони Шварцбарда. Радянські спецслужби трактували його як провокацію або ж справу "диких одинаків" – безпритульних в Парижі українців.

У Франції "терористична" праця уенерівців покладена на підполковника Закулісо, який працює на одному з металургійних заводів в околицях Парижу. В Празі - підполковники Ліницький і Сурканов або Цурканов, готують "велику неприємність" для радянського посла Володимира Антонова-Овсієнка. Уенерівці Пивоваренко і Коломійцев, що мешкають у Варшаві, крутяться біля радянського консульства, ймовірно плануючи підкинути вибухівку.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці зібрали докази вбивства Петлюри чекістами

В Україну переправились 7 агентів осіб із завданнями вбити більшовицьких "вождів" Петровського, Чубаря, Скрипника. Такі повідомлення свідчать про те, що серед українців дійсно кружляли відповідні чутки. З іншого це міг бути блей радянських спецслужб, аби виправдати своє існування й підкреслити вагомість своєї праці.

Галузевий державний архів Служби зовнішньої розвідки України оприлюднив на своєму сайті понад 5 тис. сторінок архівних документів. Серед них багато матеріалів всесоюзної та української закордонної розвідки за 1925-1932 роки. Вони стосуються української політичної еміграції в країнах Західної Європи: донесення агентури, спецповідомлення, інформаційні довідки, документи українських органів влади, громадських організацій та діячів.

Значна частина матеріалів стосується Голови Директорії та Головного отамана військ та флоту УНР Симона Петлюри - повідомлення про вбивство, донесення про настрої серед української та російської еміграції, стеження за уенерівськими діячами, які брали участь в підготовці до судового процесу над вбивцею Самуїлом Шварцбардом. Є інформація про зміст документів, зібраних уенерівцями для судового процесу. Це дозволило адвокатам Шварцбарда підготувати стратегію захисту і зібрати контраргументи, які б сіяли сумніви у достовірності української версії. На основі даних розвідки готували відверті маніпуляції думкою присяжних-французів, котрі були мало обізнані з перебігом подій недавньої історії України.

Зараз ви читаєте новину «"Почти все эмигранты-украинцы во Франции имеют огнестрельное оружие" – як готувалася помста за вбивство Петлюри». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Погода