Перший номер газети "Громадський вісник" вийшов у Празі 23 вересня 1921 року. Двотижневик став друкованим органом Українського громадського комітету в Чехословаччині.
Організація постала влітку 1921 року зусиллями громадського діяча та колишнього члена Центральної Ради Микити Шаповала. Він мав добрі зв'язки з чехословацьким урядом і отримав від нього фінансування.
Комітет надавав допомогу українським емігрантам і біженцям, організовував наукові заходи, концерти, виставки, підтримував українські культурні заклади. Відкривав і освітні установи й організації - Українську господарську академію в Подєбрадах і Український педагогічний інститут ім. Михайла Драгоманова у Празі. Видавав підручники й посібники для студентів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Найбільше відомих українських емігрантів поховано у Франції
У "Громадському віснику" писали про діяльність Українського громадського комітету, стан української еміграції в Чехословаччині та Польщі. Розміщували оголошення щодо допомоги біженцям у забезпеченні одягом, їжею, житлом, роботою. Писали й новини з радянської України, а пізніше з СРСР. Незабаром на зміну віснику прийшов журнал "Нова Україна".
Загалом у Чехословаччині видавали близько 100 часописів, які сприяли нормалізації життя українських емігрантів поза батьківщиною та ширили Європою відомості про Україну і її становище під більшовиками.
Під ідеєю соборності України 30 липня 1920 року відбувся перший з'їзд підпільної Української військової організації у Празі. Її очолив командир Січових стрільців полковник Євген Коновалець. На першому з'їзді ухвалили постанови та завдання УВО. Вони мали на меті усунення різниці між придніпрянцями та галичанами, а також здобуття незалежності всіх українських земель.
4 
1
Коментарі