Письменника засудили за гомосексуалізм

Ірландському письменнику Оскару Вайльду 9 квітня 1895-го висунули звинувачення у "вчиненні непристойних дій з особами чоловічої статі". Джон Дуґлас Квінсберрі публічно звинуватив його у содомії. Хотів помститися за зв'язок із його сином Альфредом.

Англійські закони передбачали смертну кару за содомію - одностатеві сексуальні контакти, анальний секс і зоофілію. 1885-го додали "поправку Генрі Лабушера", в якій гомосексуалізм за згодою називали грубою непристойністю. За це ув'язнювали на 2 роки.

У адвоката ціла папка доказів проти Вайльда – листи до коханців, письмові свідчення хлопців, дані від приватних детективів. Їм вдалося викрити таємний дім розпусти для геїв.

 

Гомосексуалізм поширений в аристократичних колах Великої Британії. Чоловіки вільно гуляють разом, обідають та вечеряють, ходять у театр, дозволяють собі легкі обійми та фамільярні поцілунки.

"Якби кожен, хто винен у гріхові Оскара Вайльда, потрапляв у в'язницю, то ми стали б свідками дивного переселення жителів багатих районів Ітона, Герроу, Реґбі і Вінчестера в тюремні камери. Адже хлопчики в приватних школах вільно підхоплюють деякі звички, за які їх потім можуть засудити до каторги", - згадував про ті часи публіцист Вільям Стід.

Оскару Вайльду замолоду подобалися жінки. 1881-го письменник познайомився з Констанцією Ллойд – донькою багатого адвоката. За 4 роки побралися. Незабаром народилися 2 синів. Оскару тоді стало нецікаво з дружиною. Він був уже відомим письменником, бажаним гостем у всіх салонах і домах аристократів. Працював редактором в журналі Lady's World, написав роман "Портрет Доріана Грея", збірку оповідань "Щасливий принц і інші казки", вірші та збірник есе. Писав рецензії на книги і твори мистецтва, читав лекції в Англії та Америці, за його комедійними творами ставили вистави. П'єсу про вікторіанську епоху "Як важливо бути серйозним" показували у найвідоміших театрах Європи.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Письменник Джеймс Джойс: "Мої герої — просто базіки"

Письменник уперше зацікавився чоловіками у 37 років. Його спокусив один зі студентів - Роберт Росс. Відтоді все частіше помічали в компанії чоловіків. 22-річний лорд Альфред Дуґлас, син восьмого маркіза Квінсберрі, попросив допомоги. Шантажисти погрожували розповісти світу про його гомосексуальні зв'язки. Вайльд викупив через посередників компроментувальні листи, дав хабар шантажистам, рятуючи Дуґласа від ганьби.

Чоловіки почали проводити час разом. Обідали у вишуканих кафе, мандрували й зупинялися в дорогих готелях, удвох відвідували театри та вернісажі. Чутки про дружбу Вайльда з Альфредом Дуґласом миттєво поширилися по Лондону.

 

У їхніх стосунках багато пристрасті, зізнань у любові, сліз та розставань. Бозі, як називав себе сам Дуґлас, живе за рахунок Вайльда. Але часто зраджує. Письменнику набридають ці стосунки, має великі борги, бо всі гроші йшли на оплату розваг коханця.

Батько аристократа хотів їх розлучити, в усьому звинувачував "старого розпусника". Найняв команду приватних детективів і платних інформаторів. Поки тривав процес, претензії до Вайльда висунули всі кредитори, його майно розпродали. Знаменитість став банкрутом. Багато приятелів зреклися його. Ім'я драматурга прибрали з афіш, вистави за його п'єсами в Лондоні і Нью-Йорку зняли зі сцен.

Суд дав йому 2 роки каторжних робіт, це максимальне покарання. У листопаді відправили до Редінгської в'язниці.

За рік дружина Констанція померла від сухот. Дітей забрали до себе родичі. За 2 роки Вайльд вийшов із в'язниці і одразу ж на кораблі вирушив до Франції. Більше до Великої Британії він не повертався.

Помер у вигнанні у Франції 30 листопада 1900-го від гострого менінгіту. Похований у Парижі, на кладовищі Баньо. Лорд Альфред Дуґлас оплатив похорон.

 

×