8 вересня 1514 року литовсько-русинські та польські війська завдали нещадної поразки армії Московського князівства під Оршею.

1512-го великий князь Московський Василій III розпочинав 4-ту військову кампанію проти Великого князівства Литовського, Руського та Жемайтійського, яке в той час було найсильнішою державою Європи.

Князь Литовського князівства Жигимонт Старий був також і королем Польщі.

Московській армії вдалось захопити Смоленськ і підійти до Орші (сучасна Вітебська область Білорусі).

Василій ІІІ скерував на Оршу головні сили війська на чолі з Михаїлом Булгаковим-Голицею та Іваном Челядиним.

Великий князь ВКЛ Жигимонт Старий підвів своє військо до містечка Борисова, звідки скерував його до Орші. Литовсько-руським військом командував православний князь Костянтин Острозький.

Дані щодо кількості військ сторін коливаються від 80 тис. до 40 тис. вершників. Сили литовського, руського та польського війська - 33 тис. вершників, 3 тис. піхоти, включаючи гвардію князя Острозького у складі волинських та подільських хоругв.

Литовська армія складалась з литовських, білоруських, поліських, подільських, польських загонів, а також іноземних найманців.

У ніч на 8 вересня війська ВКЛ переправляються на лівий берег Дніпра.

Вранці Челядин атакує військо гетьмана Острозького. Намагається відрізати його від мостів. Союзники відбивають напад. Гетьман Костянтин Острозький особисто очолює контратаки кінноти. Нападає на московських воєвод окремо.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Армію Тевтонського ордену розгромили за 3 години за підтримки українців

Опівдні литовська армія організовує вдаваний відступ. Московити потрапляють у пастку. Їх обстрілює замаскована литовська артилерія, після чого атакує резервний загін.

Московська кіннота відступає на багнистий берег річки Кропивни поміж Оршею та Дубровною. Там її майже цілком знищують.

"Того ж року бій був Костянтина Острозького з Москвою під Оршею, за Дніпром на Кропивні-річці. І побив князь Москву", - написано в Київському літописі.

У битві під Оршею загинули близько 10 тис. московських воїнів. Воєводи Булгаков-Голиця та Челядин, 8 воєвод, 17 командирів та кілька тисяч вояків потрапляють у полон.

Князь Василій III відмовляється їх викуповувати. Челядин за кілька років помирає у Вільнюсі. Булгаков-Голиця повертається на батьківщину тільки 1552 року.

На честь гетьмана Костянтина Острозького у Вільнюсі збудували тріумфальну арку. Його називають найкращим воєначальником свого часу.

Перемога під Оршою не була використали повною мірою. Острозький розраховував мирно повернути Смоленськ, але йому не вдалося своєчасно зайняти місто. Воно повернулося до складу ВКЛ лише в часи гетьмана Сагайдачного 1611-го.

Протягом 40 років після битви Москва не нападала на землі ВКЛ. Це зумовило культурний розквіт країни й укладення Литовського статуту, що став другим після Руської правди конституційним актом на землях сучасної Білорусі та України.

×