15 листопада 1680 року в ході конфлікту, що виник з питання про наслідування англійського престолу католиком Яковом Йоркським, після семигодинної дискусії у верхній палаті англійського парламенту виникли дві партії - консервативна (торі) і ліберальна (віґи).
Торі (від ірландського toraidh - спадкоємець) були прихильниками короля Карла II і його брата Якова Йоркського, котрий в 1672 році прийняв католицьку віру. Віґи (від шотландського whigs - конокради) підтримували протестанта Джеймса (Якова) Стюарта, герцога Монмаутського, незаконно народженого сина Карла II; ця партія в травні 1679 року подала до парламенту білль, котрий мав на меті не дати можливості Якову Йоркському зійти на трон. У відповідь Карл II 12 липня розпустив нижню палату парламенту і зробив це ще раз після нових виборів, коли віґи знов отримали більшість голосів.
15 листопада 1680 року у верхній палаті парламенту відбувся ораторський поєдинок віґів і торі, котрий розколов англійське суспільство, чому сприяла також кампанія англіканської церкви проти єзуїтів, звинувачуваних у підготовці замаху на Карла II з метою зведення на трон його брата. Партія віґів об'єднала заможне купецтво і пов'язаних з ними аристократів, а в партії торі ведуче положення здобули представники земельної аристократії і англіканського духовенства.
Партія віґів вважається попередницею Ліберальної партії, заснованої в 1859 році (коли вона фактично представляла собою коаліцію віґів в Палаті лордів і Радикалів в Палаті громад), а партія торі - Консервативної партії, заснованої в 1912 році.
1 
1
Коментарі