13 грудня 1963 року у черкаськiй лiкарнi помер український поет Василь Симоненко.
На момент смерті йому було 28 років. За офіційною версією поета вбив рак.
Рік тому Симоненка побили працівники міліції на залізничній станції iм. Тараса Шевченка у Смілій Черкаської області.
Після нападу поета дозволили забрати лише після втручання голови Смiлянського мiськкому партiï.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Поет Василь Симоненко знайшов у Києві місця поховань розстріляних НКВС
"Коли Василь сiв на переднє сидiння поруч з шофером, повернувся до нас i закотив рукава сорочки: Ось, подивiться. Ми жахнулись: всi руки були в синцях. А на тiлi, здається, нiяких слiдiв. Хоча били. Чим били, не знаю. Якiсь товстi палицi, шкiрянi i з пiском, чи що. Обробили професiйно. I цiлили не по м'якому мiсцю, а по спинi, попереку. Коли везли туди (до камери), погрожували: Ну, почекай, ти ще будеш проситися, на колiнах повзатимеш", - згадує журналіст Віктор Онойко.
Василь Симоненко написав літературні казки "Цар Плаксiй i Лоскотон", "Подорож в краïну Навпаки", "Казка про Дурила". У них влада бачила критику радянського уряду. Його твори за життя не видавали.
26 листопада пішов з життя Василь Німчук — видатний мовознавець та керівник проекту реформи українського правопису.
Коментарі