Указ Президії ВР СРСР про кримінальну відповідальність за втечу з місць обов'язкового поселення осіб, висланих у віддалені райони Союзу в період війни почав діяти 26 листопада 1948 року. Стосувався різних народів, що проживали на теренах СРСР.
"З метою зміцнення режиму поселення для виселених Верховним органом СРСР під час Великої Вітчизняної війни чеченців, карачаївців, інгушів, балкарців, калмиків, німців, кримських татар та інших. А також у зв'язку з тим, що під час їх переселення були визначено терміни їх висилки, встановити, що переселення у віддалені райони Радянського Союзу зазначених вище осіб проведено навічно, без права повернення їх до колишніх місць проживання.
За самовільної виїзд чи втечу з місць обов'язкового поселення цих виселенців винні підлягають притягненню до кримінальної відповідальності. Визначити міру покарання за цей злочин в 20 років каторжних робіт.", - йшлося в указі.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архімандрит УГКЦ загинув у московській тюрмі
Також передбачалася відповідальність для тих, хто допомагав втікачам. Їх могли позбавити волі строком на 5 років.
Насильної депортації зазнали близько 2,5 млн. громадян СРСР.
Історики довели, що депортація кримських татар 1944-го була етнічною чисткою.
Про це свідчить факт, що постанова Державного комітету оборони СРСР, на підставі якої відбувалася депортація 18 травня 1944-го, називалася "Про кримських татар".
Коментарі