17 листопада 150 років тому народився архимандрит Української греко-католицької церкви, польський аристократ, український монах, Праведник народів світу, блаженний Католицької церкви Климентій Шептицький. Пам'ятні заходи в честь Шептицького проходять у його родинному селі Прилбичі Яворівського району Львівської області.

Ще донедавна ім'я Климентія Шептицького (до постригу Казимира Шептицького – ред), рідного брата митрополита Андрея Шептицького, було не вельми відоме, і лише цього року архівні матеріали зацікавили дослідників. Вперше 2019 рік був присвячений цій духовній постаті.

Як аристократ став монахом

Це був успішний, відомий, самодостатній, високоосвічений і шанований чоловік. Тому преса Австро-Угорської та Російської імперій рясніла численними повідомленнями у 1912 році про те, що "ще один із Шептицьких пішов у монастир".

Гомоніла про цей факт еліта не лише Галичини. Адже рішення 43-х річного Казимира Шептицького відректись від світського життя, служити людям через Бога і Божі заповіді шокувало багатьох. Граф, впливовий австрійський політик із прогресивними поглядами, людина заможна і з великим майбутнім, і раптом проміняв комфорт, загалом світське життя, на монашу покору і смирення.

У лютому 1912 року часописи писали, що митрополит Андрей Шептицький через недугу може відмовитися від галицького митрополичого престолу. Казимиру Шептицькому пророкували кар'єру.

Однак ці прогнози не справдилися, він став прикладом справжнього монаха, новомучеником Церкви ХХ століття. Ба, більше того, жодна окупаційна влада, ані радянська, яка двічі була в Галичині, ані німецька, не зламали його дух і віру.

Польський аристократ змінив римо-католицький обряд і прийняв чернечі обіти у греко-католицькому монастирі. Хоча документально на сьогодні не підтверджено, за яких саме обставин це сталося, але інформація про цей факт була у пресі у квітні 1913 року, коли Климентій вступив до студитського монастиря.

Родина Климентія Шептицького

Климентій Шептицький народився 17 листопада 1869 року в сім'ї графині Софії Шептицької (з роду Фредрів – ред.) і графа Яна Кантія Шептицького. Він був шостим сином у сім'ї. Водночас мати дуже сподівалася на доньку, про що пише у своїх листах до рідних.

Однак, після пологів Софія Шептицька зазначила: "Бог знає, що робить".

Батьки запрошували для дітей у Прилбичі добрих вчителів із різних спеціальностей. Казимир успішно склав іспити у Перемишлі, як учень, який самостійно навчався вдома. У 1882 році він вступив до школи у Кракові.

Що відомо з архівів

 

Дитячі та юнацькі роки синів описує у своїх спогадах графиня Софія Фредро-Шептицька. Також залишилось її листування французькою і польською мовами, з якого відомо багато подробиць про життя родини.

Найбільше архівних документів отця Климентія Шептицького зберігається у львівському історичному архіві, у Римі, у фондах отців василіян, багато кореспонденції – у приватних колекціонерів.

"Перша трудність при вивченні кореспонденції отця Климентія Шептицького – це прочитати його почерк. Блаженний мав такий почерк, що, з одного боку показував, що пише дуже багато, а, з іншого, так, щоб про нього нічого не знали, щоб не зрозуміли", – розповів дослідник життя і діяльності отця Климентія Шептицького, отець УГКЦ Юстин Бойко під час Міжнародної наукової конференції у Львові.

Отець Климентій листувався із митрополитом Андреєм польською, французькою і українською мовами.

Мову кореспонденції вибирали спеціально. Коли з рук в руки передавали лист, то писали французькою, щоб хтось інший не отримав спокуси прочитати, а коли відправляли поштою, то писали польською або українською.

"Є листи, де Климентій писав трьома мовами. Першу ціль, яку ми перед собою ставимо, зруйнувати стереотип про те, що брати Шептицькі мали конфлікт на фоні національно-політичних питань. Їхнє листування свідчить абсолютно про протилежне", – стверджує дослідник.

Листування свідчить, що брати Шептицькі, незалежно від роду занять у житті, зберігали дуже теплі родинні взаємини, між ними панувала взаємна любов і повага, вони турбувалися один про одного.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Польський уряд взявся за українців

Арештували, незважаючи на вік

 

Отець Климентій Шептицький був незамінним помічником брата – митрополита Андрея Шептицького. У роки німецької окупації брати Шептицькі врятували понад 200 євреїв, ризикуючи власним життя. Однак важкі випробування для отця Климентія почались після смерті брата – 1 листопада 1944 року. Тоді вже у Львові кілька місяців вдруге "господарювала" радянська влада. На той час галичани вже добре знали, що таке нацистський і сталінський терори.

Арешт єпископату УГКЦ у 1945 році, псевдособор з ліквідації Церкви у 1946 році. 78-річного отця Климентія Шептицького НКВС арештував у монастирі у 1947 році, звинувативши його "у антирадянській діяльності, зв'язках із ОУН і Ватиканом".

Сім місяців тривали допити. 21 січня 1948 року отцю Климентію Шептицького винесли вирок – 8 років виправно-трудових таборів.15 березня 1948 року отця Климентія скерували у сумнозвісну в'язницю для "найнебезпечніших злочинців" – російський "Владимирский централ".

"Климентій Шептицький перебував у тюрмі і пройшов через всі ці кола пекла, як усі ув'язнені. У справі є 45 документів-викликів отця Климентія на допити. Є багато таких посвідок, де вказано, що отця Климентія викликали на допит з 23-ї до 2:30 ночі, з 22-ї до 1-ї години. Це була практика нічних допитів, щоб людину зламати, виснажити, щоб досягнути того, щоб вона визнала свою вину. Під час арешту в отця Климентія було вилучено 4430 рублів, це дуже велика сума на той час і йому не повідомили, що конфіскують все його майно. Пізніше отець Климентій писав скарги про те, щоб ці гроші йому повернули, переслали монахам. Вони мусили йому відповідати, але дуже цинічно, а потім написали, що ніяких грошей немає", – говорить науковий працівник Львівського музею історії релігії Руслана Бубряк.

До кінця 80-х років ХХ століття століття не було відомо про дату смерті і місце поховання архимандрита Климентія Шептицького. Лише у липні 1989 року комісія ЦК КПРС розглянула запит громадянина Польщі, племінника отця Климентія – Яна Казимира Шептицького і констатувала, що блаженний помер 1 травня 1951 року у Владимирській тюрмі.

Отця Климентія реабілітували посмертно. На сьогодні є лише символічна могила архимандрита, досі невідоме місце його поховання.

У 1996 році ізраїльський інститут "Яд Вашем" присвоїв отцю Климентію Шептицькому звання "Праведник народів світу" за порятунок євреїв у роки Другої світової війни. Тим часом його брат – митрополит Андрей Шептицький досі не удостоєний такого звання.

У 2001 році Папа Іван Павло ІІ проголосив отця Климентія Шептицького новомучеником, блаженним, тобто беатифікував його.

150-річчя архиєпископа Климентія Шептицького вперше вшановується протягом 2019 року на державному рівні, згідно з постановою Верховної Ради. Цього року відбулись десятки заходів, присвячених отцю Климентію. Видано першу біографію блаженного Климентія Шептицького, автором якої є доктор Іван Матковський. Книжку презентовано у багатьох українських і європейських містах.

×