Виявили унікальні фото, зроблені українцем у Африці 90 років тому

21

У 1883 році у Житомирі в дворянській родині народився мандрівник та фотограф Казимір Загурський. Спочатку він був військовим і служив у авіації. Отримав чин підполковника. Після Першої світової перебрався жити у Польщу.

В 1924 році поїхав до Африки - в Конго, яке тоді було під владою бельгійців. Став фотографом-аматором. Хобі з часом переросло в професію. Послуги Загурського користувались неабиякою популярністю.

У 1930 році він відкриває свою власну професійну фотолабораторію та фотосалон під назвою Atelier PHOTO Cinématograpique - Casimir Zagourski. Усі хто там бував, згадують, що приміщення так званого офісу фотографа були завішені різними плакатами, мапами. Повсюди були камери, штативи, зброя та сувеніри з Африки, що прикрашали стіни. Gazeta.ua пропонує познайомитися з його фотографіями.

Фото: Національна бібіліотека Польщі

Окрім фотографування, Загурський виконував різні державні замовлення - робив опис та фото місцевої флори та фауни, знімав на кінохроніку місцеві племена. Жоден із фільмів не дійшов до наших часів. Вони або були знищені, або осіли в невідомих приватних колекціях.

Загурський присвятив двадцять років свого життя дослідженню Африки. Численні експедиції вимагали не лише енергії, здоров'я, а також значних коштів нашого земляка.

Найвідомішими експедиціями Загурського, які принесли йому найбільшу популярність та рідкісні фотокадри відбулись у 1929, 1932, 1935 та 1937 роках. В подорожі по Африці, йому стали в нагоді його навики в авіації. Свідченням цього були ідеальні аерофотознімки, які він виконував на замовлення місцевого уряду. Якщо описувати маршрут польотів фотографа, то він дослідив з висоти пташиного польоту Республіку Чад, Кенію, Руанду, Танзанію та Уганду.

Загурський відчував неабияку гордість за свій професіоналізм, адже майже 1 тис. його фоторобіт були використані в серйозних наукових дослідженнях.

У 1928 році йому доручили фотографувати візит до Африки бельгійського короля Альберта та королеви Єлизавети. Казимір Загурський скористався своїм шансом з розумом та певним прагматизмом. Вибрав зручний момент і подарував європейському монарху фотоальбом своїх світлин. Подарунок здивував королівське подружжя не лише якісними та колоритними кадрами з Африки та її корінного населення, а й оформленням. Альбом бельгійського монарха прикрашав витончений декор із слонової кістки та ініціали королівського подружжя. Слава про фотографа Загурського розлетілась по всій Європі. В 1937 році його було запрошено на Колоніальну виставку до Парижу, де він завоював головний приз – золоту медаль.

 

В своїх мандрівках по Африці Загурський активно використовував баржі, байдарки та човни. Ці експедиції становили неабияку небезпеку для мандрівника. Загурського не лякали труднощі, і за дуже короткий період він дослідив річку Конго та її притоки на баржі із дизельним двигуном.

Найбільш вражаючою подорожжю була експедиція 1937 року. Саме тоді Загурський відправився до Танзанії, Кенії, Уганди, Руанди, Ківу. Роботи показували африканські сукні, прикраси, зброю, музичні інструменти, горщики, архітектуру, танці та маскаради. Загурському вдалось побачити та сфотографувати ритуали місцевого населення. Так він був присутнім під час "обрізання" дівчат з племен, що проживають на Екваторі.

За допомогою срібних желатинових принтів Загурський вибрав 415 зображень для створення двох нумерованих серій альбомів із використанням листівки та розширення. З смиренним сприйняттям він називав їх L'Afrique Gui Disparait - Зникнення Африки. Видання альбомів були оздоблені шкірою. Листівки в портфелях мали інформаційні підписи, надруковані на їхньому обличчі. Самі поштові листівки були виготовлені в Лейпцігу – в Німеччині. Продаж одиноких поштових листів та альбомів став важливим аспектом прибутків фотографа Загурського.

Проте Загурському так ніколи і не вдалося відновитись після хвороби. Він помер 10 січня 1944 року Кіншасі - тепер столиця Конго. За роки перебування в Центральній Африці жодному фотографу не вдалося змальовувати візуальний образ народів регіону більш естетично, як це зробив він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 100 років тому німецькі війська вступили в Київ - унікальні фото

Казимір Загурський був переконаний, що африканські культури повільно поступаються місцем європейській. Тому він вирішив документувати всі прояви багатої матеріальної культури, племен Центральної Африки і намагався донести її до європейців. Його фотографії були сповнені серйозності та поваги до інших людей.

Загурський дуже відповідально відносився до своєї місії. За життя впорядкував усю свою спадщину. Поділив на індивідуальні та групові портрети, зачіски, фауну та флору, ландшафти. Світлини посортовані відповідно до регіону, в якому вони були зроблені.

Колекція Загурського була безпрецедентним явищем для 1930-х років. Фотограф часто розбив фотоексперементи. До прикладу, об'єднував на одних і тих же фото представників одного племені, спрямовуючи увагу глядача на певну рису обличчя чи елемент одягу.

Є кілька десятків світлин із зачісками. У цій серії моделей видно зі спини або в профілі. Об'єктив камери фокусується на формі голови і текстурі волосся.

 

Герої зі світлин Загурського ніколи не посміхаються. Вони серйозні, цілеспрямовані. Вони усвідомлюють, що є об'єктами насильства, але насамперед великою системою, якою керують бельгійські колонізатори.

Фотограф був переконаний в унікальності свого проекту. Назви, які він присвоював своїм альбомам, показують романтичне бажання врятувати залишки справжньої африканської культури.

Є лист Загурського до його друга Вітольда Гжесєвича, написаний в 1937 році. В ньому мандрівник окрім вітань зі святом розповідає про стан своїх справ: "Від імені моїх колег та мене особисто, я надсилаю вам найщиріші привітання веселого Різдва та великої удачі в Новому році. Малому Янкові окрім привітань, надсилаю цукерки на ялинку. Коли Ви маєте намір піти у відпустку? Я відчуваю себе досить добре, але лікар рекомендував мені їхати до Європи лише влітку. Я мрію поїхати в сусідні колонії, але поки що це лише фантастика. Мої фінансові справи відмінні, важко досягти кращих результатів. Цього року я заробив 800 тисяч, тому шкода втрачати такі моливості. Дякую за постійну пам'ять, я сильно стискаю руку і бажаю вам всього найкращого. Привіт від Загурського".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як жило волинське місто у 30-х роках під владою Польщі - добірка фото

Знайомий Загурського Єжи Шиманський в своїй автобіографічній книзі розповідає про їх знайомство в Конго в 1942 році та перші враження про мандрівника Казиміра Загурського: "Леопольдвіль був моделлю тропічного міста, запланованого бельгійськими архітекторами. Я тільки розмістився в готелі люкс, як мені прийшло повідомлення, що на рецепшині мене очікує гість. Перед мною стояв старший, сивий незнайомий чоловік. Він голосно представився: "Я Загурський!". Признаюсь, світлини цього відомого фотографа з Африки я бачив не раз, проти його особистих ніколи, тому його не впізнав. З біографії пам'ятав, що він був пілот. Крім того Загурський був справжнім "монополістом" в галузі фото та кіно, напевно все це відбувалось на хвилі популярності голлівудського фільму "Тарзан". Пан Загурський мене запросив на вечерю в місцевий ресторан в тропічному парку, там ми переглянули заодно фільм Warszaw Concerto. В перерві фільму Загурський розповів про свій конфлікт з місцевими єзуїтами, які були категорично проти друку оголених фото африканського населення, і не змінили своєї думки навіть після того, як Загурський отримав кілька нагород на виставках в Європі. Також Загурський розповів, як організував в Конго переселенців із колишньої Російської імперії, створив фонд, збирав кошти і пересилав зібране на підтримку земляків в роки Другої світової війни. На пам'ять про знайомство він подарував мені 200 листівок зі своєї колекції".

×