1 березня лекція німецького історика Ґжеґожа Россолінського-Лібе таки відбулася у приміщенні Посольства Німеччини. Раніше його персона спричинила скандал, про що писала Gazeta.ua.
Єдину лекцію дослідника на тему "Степан Бандера: життя українського революційного ультранаціоналіста та пам'ять про нього" вдалося послухати не всім охочим через нестачу місць.
Протягом двох годин, поки тривав захід, під стінами посольства відбувалася акція протесту ВО Свободи. Активісти скандували гасла "Геть ліберальних фашистів!" та "Меркель капут!"
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фаріон хоче знайти якомога більше грошей на премію імені Бандери
Обговорення відбувалися в доволі незвичних умовах, як для наукової події. Присутні в обов'язковому порядку здавали до "камери схову" всі наявні технічні засоби, включаючи диктофони. Виняткове право на фото й відеотрансляцію мали організатори заходу - Фонд імені Гайнріха Бьолля.
На початку промови Россолінський-Лібе зазначив, що він шокований такою реакцією на свою діяльність.
За його словами, він не думав, що "поняття фашизму в Україні, після радянських часів, є настільки заполітизованим".
Історик підкреслив, що у жодному разі не хотів нікого образити. Він вважає, що "український фашизм" не був чимось унікальним в Європі. Фашистські сили у середині 20 століття перебували при владі майже в усій Центральній Європі. У західних країнах вони також були популярними, у тому числі на оплоті демократії - Великобританії.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Пам'ятники Бандері та Шухевичу будуть на Сході України і в Росії"
Загалом вчора Россолінський зробив виклад своїх ідей занадто простим. За влучним висловом одного з присутніх, лекція була схожою на виклад статті з Вікіпедії.
Однак, трактування деяких моментів збурило громадськість.
Наприклад, історик Володимир В'ятрович зробив закид: "У вашій роботі все національне автоматично назване нацистським. Ви не проводите різниці між цими поняттями".
Найбільше обурило багатьох присутніх те, що історик ставить в один ряд усі військові режими у тогочасній Європі, зокрема порівнює ОУН із італійськими фашистами.
На думку багатьох присутніх, для військових рухів, у тому числі українського, потрібно застосовувати іншу назву. Оскільки вони за своїм характером були визвольними, їх не можна співставляти з фашистськими партіями народів, які на той час вже мали власну державу.
Крім того, Россолінський не згадує про утиски проти українців, зокрема з боку поляків, що загалом може спотворити враження про ОУН.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові даватимуть премію Степана Бандери за політичну діяльність
Часом реакція на слова Россолінського виходила за межі спокійної дискусії. Так сталося з твердженнями про те, що гасло "Слава Україні!" за своєю природою є фашистським, а греко-католицька церква стала джерелом формування "українського фашизму".
Дослідник вибачився за такі слова й запевнив, що його неправильно зрозуміли. Про ці моменти він говорить лише непрямо.
Наостанок політолог і громадський активіст Остап Кривдик дуже різко назвав Россолінського-Лібе необ'єктивним і зазначив, що прагнення історика внести ясність у даному питанні зазнали поразки.
"Те, що ви пропонуєте для примирення поляків і українців не є мир. Це є війна", - додав він.
Особа молодого історика викликала багато питань. Головна претензія до нього - низький фаховий рівень (Россолінський закінчив університет у Франкфурті-на-Одері, де навіть немає історичного факультету).
Проте була й інша думка, що пропонована дисертація є високого рівня завдяки тому, що Россолінський працював з багатьма джерелами, до яких українські історики не мають доступу.
2 
1
Коментарі
101