Відома теза про те, що УПА "вкрала" свою назву у партизанських загонів Тараса Бульби-Боровця, є неправомірною. Про це в ефірі "Історичної правди" розповів доктор історичних наук Іван Патриляк.
Отамана Бульбу-Боровця вважають одним із засновників УПА. Очолювані ним партизанські загони ще з 1941 року носили назву "Українська повстанська армія", тобто задовго до жовтня 1942 року - офіційної дати заснування УПА.
"Вперше термін "Українська повстанська армія" використали у війську армії УНР. Тарас Бульба-Боровець, як на мене, рухався неправильним шляхом тих отаманів, які існували у 1919 році, запізнився на 20 років у часів, - розповів Патриляк. - Він проводив переговори з усіма - і радянськими диверсантами, і з німцями, і з бандерівцями, не зрозуміло де щиро, а де ні. Коли вів переговори з радянським полковником Лукіним про встановлення нейтралітету, він зробив йому дуже специфічні подарунки - засмажене порося, бутель самогону і свій портрет у генеральській формі метрової величини. Це, очевидно свідчило про немалі амбіції. З ним ніяк не могли домовитися. У мельниківців вийшло з ним домовитися, тому що їм потрібно було на когось спертися. Вони мали чимало військових кадрів, які прийшли з-за кордону, але не мали мережі. Генерали були, а армії не було. А Бульба навпаки відчував брак старшин. Тож з мельниківцями вони домовилися швидко. А з бандерівцями ситуація пішла інакше".
На переговорах між Бульбою і бандерівцями йшлося про необхідність об'єднати всі українські партизанські формування під єдиним командуванням. Бульба був не проти, але за однієї умови, що саме він буде ними командувати. Натомість бандерівці йому пропонували бути керівником штабу.
За словами Івана Патриляка, такі вимоги були справедливими:
"На весну 1942 року загони Бульби налічували 600-800 осіб. Приблизно стільки ж бандерівці мали в одній тільки Сарнинській окрузі. Тобто вони були рівноцінні навіть в тому регіоні, де Бульба був найсильнішим. Про що вдалося домовитися на переговорах, то це що всі українські формування візьмуть спільну назву -Українська повстанська армія".
Переговори переривалися кілька разів через те, що Бульба-Боровець одночасно проводив переговори з німецькою адміністрацією - пропонував їм створити українську армію з 50 тисяч осіб за умови надання Німеччиною озброєння.
"Він потім ще писав "пояснювальні записки", де переконував, що бандерівці його неправильно зрозуміли. Він, мовляв хотів обдурити німців - взяти у них зброю,але не служити їм. Де він був щирим, важко сказати", - додав Патриляк.
Зрештою, більшість вояків як із загонів Бульби-Боровця, так і з мельниківських частин приєдналися до бандерівської УПА.
Кардинальні ідеолгічні розходження між Тарасом Бульбою-Боровцем та проводом ОУН (б) призвели до того, що 20 липня 1943 року Боровець змінив назву свого війська на Українську народно-революційну армію.
2 
1
Коментарі
97