17 лютого 1664 року в селищі Комань під Новгород-Сіверським поляки розстріляли козацького полковника Івана Богуна. Звинуватили в зраді, або ж вирішили перекласти на нього військові невдачі.
Іван Богун був сподвижником гетьмана Богдана Хмельницького. Брав участь у багатьох визначних битвах козаків і союзників проти військ Речі Посполитої. Командував героїчною обороною Вінниці та Умані. Відіграв значну роль у битві під Берестечком, ходив із Тимошем Хмельницьким у Молдавські походи, а також у рейд полковника Антона Ждановича.
Богун не приймав ідеї Переяславської ради та союзу з Московією. Виступав проти подальшого зближення із нею після смерті гетьмана Хмельницького. Підтримав нового гетьмана Івана Виговського та допоміг йому в битві проти московських військ під Конотопом.
"Найвища державна рація - щоб не бути ні під королівською милістю, ні під царем", - казав він.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українці розгромили московську армію
Полякам вдалося ув'язнити полковника 1662 року. Його відправили до в'язниці польського Мальборка. Однак вже 1663-го в Ніжині відбулася Чорна рада, на якій гетьманом обрали промосковського Івана Брюховецького. Ця подія закріпила розкол України на Правобережну та Лівобережну. Король Речі Посполитої Як Казимир звільнив Богуна з ув'язнення з вимогою взяти участь у поході на Лівобережжя, який незабаром і відбувся. Імовірно, король та його радники визнавали великий військовий талант та вважали, що Богун мав значний вплив на тамтешнє козацтво.
Історики припускають, що під час походу Іван Богун виношував плани об'єднання України та передавав козакам різноманітні таємні повідомлення. Одне із таких наче вдалося дістати полякам, що дало підстави звинуватити полковника у зносинах з Іваном Брюховецьким та Московією і врешті стратити його.
Існує й інша версія. Саме в лютому 1664 року похід Яна Казимира зазнав цілковитої невдачі. Поляків не підтримало населення Лівобережжя, до якого ставились жорстоко, а також козаки, які чинили відчутний опір. Зима видалась холодною, а попередній рік був неврожайний, що не сприяло забезпеченню військ. Визнаючи невдачу, поляки вирішили позбутися Богуна, який був їм більше не потрібний, перекласти провину та помститися за всі попередні поразки. Над ним та декількома соратниками влаштували військово-польовий суд.
19 лютого на військовій раді поляки вирішили повертатися з походу через білоруські землі.
Героїчна оборона Умані від поляків загонами полковника Івана Богуна та місцевими жителями розпочалася 24 січня 1655-го. Місто мало стратегічне значення як для українців, так і для поляків.
Проти козаків вислали двадцятитисячне військо, яке очолювали Станіслав Потоцький і гетьман Станіслав Лянцкоронський. Місто оточили 20 січня та 4 доби готувалися до штурму. Захисників було близько 10 тис.
Богун оцінив слабкості Умані - місто мало лише дерев'яну фортецю, яку легко могли спалити. Але ще з часів оборони Вінниці 1651 року полковник славився як майстер зимових фортифікацій і пасток. Козаки облили водою вали й рови фортеці так, щоб ті перетворилися на крижані.
Містом оволодіти поляки не змогли.
4 
1
Коментарі