15 січня 1941 року у Львові почався закритий політичний процес над 59 членами ОУН.
Їх звинуватили в антирадянській діяльності та підготовці повстання проти радянської влади.
Засуджені були переважно учнями старших класів та студентами університетів. Серед них не було членів ОУН. Багато хто не знав про інших арештованих націоналістів.
До зали суду не впустили представників громадськості та родичів підсудних.
"Більшість засуджених як на попередньому слідстві, так і на судовому засіданні не визнавали себе винними і не покаялись, а навпаки — заявляли у суді, що вони були і залишаються непримиренними ворогами радянської влади і в майбутньому, якщо буде така можливість, за будь-яких умов вестимуть боротьбу проти радянської влади", - йшлося у судових документах.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Архів опублікував унікальну колекцію різдвяних листівок та привітань ОУН-УПА
До смертної кари засудили 42 особи. Серед них було 11 жінок. Решту підсудних засудили до тривалого ув'язнення з засланням та позбавленням громадянських прав.
Колегія Верховного суду СРСР згодом змінила вироки. 19 засуджених розстріляли, 24 отримали по 10 років ув'язнення, 15 людей - від 8 до 4 років тюрми, 1 обвинувачену депортували за кордон.
13 січня 1936 року завершився Варшавський процес проти українських націоналістів. Крайового провідника ОУН Степана Бандеру разом з 11 іншими звинуватили у вбивстві міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького.
4 
1
Коментарі