24 квітня 1918 року частини армії УНР на чолі з Петром Болбочаном захопили столицю Радянської Соціалістичної Республіки Тавриди. Крим звільнили від більшовиків. Півострів став українським.
Напередодні походу, 10 квітня, за таємним наказом військового міністра УНР Олександра Жуковського зі складу Запорізької дивізії виокремили низку підрозділів з артилерією, бронемашинами та бронепоїздами. Із них сформували Кримську групу (понад 9 тис. багнетів та шабель) на чолі з Болбочаном для походу на Крим. Там у січні більшовики за підтримки загонів матросів Чорноморського флоту ліквідували Раду Народних Представників (тимчасовий уряд Таврійської губернії) і Директорію Кримської Народної Республіки (КНР), а в березні проголосили Радянську Соціалістичну Республіку Тавриди.
Протягом тижня група українських воїнів із боями просувалася до Мелітополя, намагаючись випередити німецький 52-й корпус генерала Роберта Коша, що також рухався на Крим. На той момент налічували до 30 тис. осіб. Берлін допомагав Києву звільнити територію від більшовиків. Це було однією із умов Берестейського миру, який влада УНР та Німеччини уклали 9 лютого 1918-го.
18 квітня німецькі війська взяли штурмом Перекопський перешийок, наступного дня зайняли Джанкой, але зупинилися че-рез радянську контратаку.
В ніч на 22 квітня за допомогою військових хитрощей підрозділи Болбочана захопили міст на півострові Чонгар та забезпечили перекидання основних сил до Криму. Ввечері того ж дня Кримська група увійшла у Джанкой. Наступного дня перемогла більшовиків в бою на півночі від Сімферополя і зранку 24 квітня оволоділа кримською столицею. Паралельно українські загони діяли в радянському тилу, допомагаючи кримськотатарському повстанню колишніх бійців КНР.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Українські військові зайняли переправу в Криму
25 квітня кіннота Кримської групи зайняла Бахчисарай, що змусило більшовиків Севастополя телеграфувати до Центральної Ради із пропозицією миру та вислати делегацію до Сімферополя.
26 квітня німецькі війська оточили головні сили Кримської групи та зажадали складення нею зброї. Протягом дня відбувалися перемовини українського та німецького командування із Києвом, де чиновники заперечували свою причетність до організації Кримської операції.
Болбочан готувався до прориву німецьких ліній та маршу на Феодосію, але був змушений ранком наступного дня за наказом військового міністра зі зброєю почати відступ на материк. У той же час 29 квітня 1918 року під впливом успіхів Болбочана на всіх кораблях Чорноморського флоту були підняті жовто-сині прапори, а його командувач адмірал Михайло Саблін оголосив про підпорядкування Києву.
За 2 дні німецькі війська зайняли весь Крим, змусивши більшовицькі війська евакуюватися через Керч та Севастопіль, звідки до Новоросійська був переведений і флот, який відмовився підпорядкуватись новій владі.
В червні на півострові був створений формально незалежний перший Кримський крайовий уряд, який гетьман Скоропадський намагався схилити до входження Криму до складу Української Держави на правах автономії. Переговори між ними завершились безрезультатно і припинились з фактичним падінням обох урядів у листопаді 1918 року.
Полковника армії Української Народної Республіки Петра Болбочана заарештували 10 червня 1919-го за наказом головного отамана військ УНР Симона Петлюри. 28 червня 1919-го о 22:00 на станції Балин біля Кам'янця-Подільського Болбочана розстріляли "за злочинну діяльність проти уряду УНР і спробу самовільного захоплення влади".
3 
1
Коментарі