Любив медовуху і спав у трунах - 15 фактів до дня народження Івана Франка

Сьогодні Україна відзначає 162 роки з дня народження українського поета, письменника та вченого Івана Франка.

На честь цього дня "То є Львів" підготував 15 фактів з життя митця.

1. Мати Івана Франка, Марія Кульчицька походила з бідного українського шляхетського роду Кульчицьких, гербу Сас. Вона була на 33 роки молодшою за чоловіка. Померла, коли Іванові було 15 років.

2. Коли Франкові було 9 років, помер батько. Мати вийшла заміж удруге. Вітчим, Гринь Гаврилик, уважно ставився до дітей, фактично замінив майбутньому поету батька. Франко підтримував дружні стосунки зі своїм вітчимом протягом усього життя.

3. Іван Франко любив пити медовуху, вино. Готував каву, ловив рибу. Іван Франко понад усе любив збирати гриби. Їх варили, смажили, сушили на зиму.

"Присмажені гриби з молодою картоплею були смачною й улюбленою стравою тата", - згадувала його дочка .

4. Навчаючись у Дрогобицькій гімназії, Франко жив на квартирі в далекої родички Кошицької на околиці міста. Спав у трунах, які виготовлялися у її столярній майстерні.

5. Восени 1875 року Франко став студентом філософського факультету Львівського університету. Спочатку належав до москвофільського руху. Ідеологія москвофільства була поширеною серед галицької інтелігенції в другій половині ХІХ століття. До неї згодом приєднався один із засновників "Руської Трійці" Яків Головацький.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Після другого арешту Іван Франко хотів померти

6. У молодості Іван Франко захоплювався ідеями соціалізму. Читав твори Карла Маркса, Фрідріха Енгельса, листувався з Михайлом Драгомановим. Однак наприкінці життя він зрозумів хибність ідей Маркса, назвавши соціалістичну державу тюрмою.

7.Іван Франко домагався ширшого вживання в Галичині назви "українці" замість "русини". Так називали українців у Австро-Угорщині. В "Одвертому листі до галицької української молодежі" Франко писав: "Ми мусимо навчитися чути себе українцями — не галицькими, не буковинськими, а українцями без соціальних кордонів".

8. Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість "На дні" й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам'яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

9. 1886 року Іван Франко одружився. Його дружиною стала Ольга Хоружинська. Була високоосвіченою людиною, добре володіла англійською, французькою, німецькою, російською мовами. Підтримувала ідею відродження України. Познайомившись із Франком, вирішила стати його дружиною й помічницею. Разом подружжя виховало чотирьох дітей – Андрія, Тараса, Петра, Анну.

10. До Ольги Франко вороже ставлися найближчі співробітники чоловіка, зокрема публіцист Михайло Павлик. Через перенапруження жінка захворіла на сухоти. Згодом отримала цілковитий психічний розлад. Одинока, покинута дітьми, померла 17 липня 1941 року і похована на Личаківському цвинтарі, на полі № 4 неподалік від свого чоловіка.

11. Франко цікавився індійською культурою, вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті.

12. 1908 року стан здоров'я Франка погіршився, але він продовжував працювати до кінця свого життя. Останні місяці життя були для Франка дуже важкими. "Протягом 14-ти днів я не міг ані вдень, ані вночі заснути, не міг сидіти, і, коли, проте, не переставав робити, то робив се серед страшенного болю", – писав Іван Франко. Помер Іван Франко 28 травня 1916 року у Львові. Похований на Личаківському цвинтарі.

13. Іван Франко дотримувався атеїстичних поглядів.

"Франко майже від перших хвилин свого виступу аж до смерті був у нас головним пропагатором виразного атеїзму, що той атеїзм пропагував і в своїх популярно-наукових писаннях, і в своїй поезії. Пригадуємо, що атеїзм був увесь час головним стовпом його світогляду. Пригадуємо, що коли Франко умирав, відвідав його піп Теодозій Галущинський і умовляв помиритися з господом Богом і з церквою, в котрій він, Франко, родився та котру поборював ціле своє життя. Та отримав від Франка відповідь: "А що на те сказала б молодіж, котру я ціле життя вчив не вірити в Бога?" Помер несповіданий і нерозкаяний", - згадував священик Макарій Каровець.

14. В інституті германістики Віденського університету, в якому Іван Франко успішно захистив докторську дисертацію, встановлена меморіальна дошка Івану Франку. Відкрита 29 жовтня 1993 року. На Постгассе, 8 встановили погруддя письменнику. Пам'ятник відкрили 28 травня 1999 року. У Відні пам'ятну дошку також встановили на будинку, в якому жив письменник за адресою Віпплінґерштрассе 26.

15. Франко на сьогодні єдиний український поет, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.

×