Латинський кафедральний собор – це на сьогодні найважливіший католицький храм цілої України. Про це розповів екскурсовод туристичної агенції "Час на мандри" Юрій Смірнов.
"Храм заснований у 14 столітті, проте конкретна дата, початку робіт не відома. Вважається, що розпочалося будівництво десь в 1360-1364 роках, - розповів екскурсовод. - Відомо, що король Казимир Великий заклав перший камінь у будову фундаменту, а архієпископ Стреппа посвятив будівництво. Воно тривало дуже довго. Архітектори, що проектували храм в основному були німцями. Будували у готичному стилі. До сьогодні лишилися склепіння побудовані у 14-15 століттях. Вже у 1500 році храм мав такий обрис, як має зараз. З того часу змінювалися інтер'єри, добудовувалися каплиці, мінялися розписи, але фундаменти й висота і склепіння не змінилися. Висота храму в центральній наві склепіння 21-22 метри, довжина храму 67 метрів, ширина — 23".
Костел був розрахований на дві дзвіниці. Але південна вежа збудована на висоту лише 20 метрів. Вона ніколи вищою й не була. Північна вежа у 18 столітті була повністю перебудована у бароковому стилі. Зараз вона має висоту 65 метрів.
"Раніше храм був у подвійному підпорядкуванні, - повідомив Смірнов. - З одного боку ним опікувався міський магістрат, а з іншого боку з 1412 року сюди була перенесена католицька метрополія. Між архієпископом і магістратом постійно було непорозуміння, бо кожен із архієпископів вважав, що це святиня, яка перебуває в його безпосередній власності. Магістрат вважав інакше. Багато міських ремісничих цехів вкладали у цей храм пожертви й мали право на побудову бічних вівтарів й виставляти там свої святині. Кінчилося це тим, що у храмі у 18 столітті було 32 вівтарі. Крім того, навколо храму ще стояло 15 каплиць. Також навколо був цвинтар. Вперше про нього згадують в 1414 році. Крім того у підземеллях костелу захоронювати достойників. Для цих достойників виготовляли надгробки й ставили у храмі. У результаті за певний проміжок часу весь храм був заставлений надгробками. Деякі з них мали велике художнє значення".
"В 1760-роках в підземеллях собору стояла вода, дах протікав, була страшна вологість. Архієпископ Вацлав Іеронім Сєраковський почав капітальний ремонт і перебудову Катедри. Більше 5 років у Римі тягнулися перипетії стосовно того чи давати право на перебудову чи ні. Врешті Сєраковський за власні 600 тисяч злотих за 20 років перебудував цю будову починаючи від того, що зніс цвинтар й усі каплиці навколо, крім Боїмів. Побудував наново фактично усі бічні внутрішні каплиці, храм отинкували, намалювали нові фрески, встановили нові лави, архієпископський трон. Лави по праву сторону і по ліву стоять окремо. Це пов'язано із тим, що магістрат, який приходив на службу усе ж не хотів сидіти поруч із простими прихожанами".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: У Львові пригощали стравами часів голодомору
У Львові жили великі общини німців та поляків.
"У середньовіччі протягом кількох століть у Катедрі було два амвони, - розповів чоловік. - До цього собору тоді ходили німці й поляки. До другого ватиканського собору служба божа тут відбувалася на латинській мові, а сказання на національній мові. Відповідно й перші й другі хотіли, щоб говорили їхньою мовою. Ксьондзи теж не могли вирішити, хто говоритиме першим, тому й збудували два амвони й одночасно виголошували проповіді двома мовами. Але з часом німці полонізувалися й потреба у цьому зникла".
З самого початку історії Катедри у храмі був орган.
"Але той інструмент, що ми маємо із вами зараз – орган збудований у середині 19 століття на гроші каноніка Юзефа Бема. Його збудував орган-майстер Роман Духинський. У 1894 році почалася перебудова цілої святині у неоготичному стилі. Перебудували пресвітерій, встановили нові вітражі, яких тут ніколи не було взагалі, побудували нові портали але віденська комісія не дозволила перебудовувати собор повністю. Закінчилася перебудова у 1902 році".
Під час світових воєн собор не постраждав.
"У 20-30-роках тут додалося хіба кілька нових меморіальних таблиць й провели серйозні інженерні роботи з просушення фундаменту й проведення вентиляції. У часи Другої світової Катедра теж не постраждала."
Зараз біля головного вівтаря висить копія ікони "Матері божої ласкавої" 1596 року на якій вінчався Ян Казимір. Свого часу у Ватикані був проголошений декрет про коронування папськими золотими коронами ікони, а пізніше й цієї копії.
2 
1
Коментарі
3