Перша письмова згадка про запорозьких козаків датується 1 серпня 1492 роком. Тоді під селом Тягинею у Бериславському районі Херсонської області козаки взяли на абордаж османську галеру.

Похід запорізьких козаків до Дніпровського очолив князь Богдан Глинський. Вони захопили галеру і визволили з неї невільників.

Кримський хан Менґлі I Герая поскаржився в листі великому князю литовському Олександру: "Нема управи на "черкасів" (так називали козаків), бо налетіли вони на турецьку галеру біля Тягині, взяли її на абордаж, визволили бранців, які були прикуті до галерних весел, а екіпаж галери порубали на капусту…".

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як знищили Чортомлицьку Січ

Передумови виникнення козацтва були пов'язані з історичною ситуацією на українських землях наприкінці XVI ст. У той час південно-східна межа розселення українців досягала так званого Дикого Поля — необжитих осілим населенням степів між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра. Це був великий масив вільних земель, що фактично не належав жодній державі.

×