У кафедральному соборі французького міста Реймс 19 травня 1051-го київська князівна Анна Ярославна обвінчалася з королем Франції Генріхом І.
У середині XI ст. Київська Русь встановила дружні стосунки з Францією. Близько 1044 року до Києва прибули представники французького посольства просити руки князівни Анни. Церква боролася з кровозмісними шлюбами. Король шукав підтримки Ярослава Мудрого в боротьбі проти Священної Римської імперії. Князь погодився на шлюб та заплатив багатий посаг.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Князя Ярослава Мудрого називали сватом Європи
Під шлюбним контрактом княгиня написала "Анна Ръїна" - королева Анна. Неписьменний Генріх І поставив хрестик. З того часу всі французькі королі присягалися на Євангелії, привезеному Анною з Києва.
"У яку варварську країну ти мене послав; тут житла похмурі, церкви потворні і звичаї жахливі. Ти казав, що французи – розумний народ, а вони навіть письма не знають. Показала книжку королю. Він поморщився гидливо і каже: "Я не священик, щоб стільки читати! У нас в Європі жоден король читати не вміє" - писала в листі з Франції до київського князя Ярослава Мудрого його донька Анна.
Вона народила синів Філіпа, Роберта і Гуго. Старший син став наступним королем і правив 48 років. Доньку київського князя вважають прабабцею майже 30 французьких королів.
2 грудня 1015 року великокняжий стіл у Києві посів Ярослав Мудрий – син Володимира Великого, внук Святослава Хороброго. Він правив Київською Руссю 35 років, безперервно воюючи. У цей період князівство досягло вершин військової могутності.
Коментарі