Карантин у музеї: як проводять віртуальні огляди останків вимерлих гігантів

7

Фото: Ольга Васьків

Під час карантину всі музеї зачинені. Частина з них пропонують віртуальні тури та публікують на сайтах інформацію про майбутні заходи, наукові дослідження та історичні відкриття.

Львівський державний природознавчий музей НАН України - один із найстаріших у Європі. Його заснував 1870 року граф Володимир Дідушицький, який цікавився зоологією. Велику частину власних коштів він витрачав на експозицію. Музей розташований на вул. Театральній, 18 - у центрі Львова. Його фонди налічують понад 400 тис. експонатів.

2012-го музей виграв грант на 10 млн грн від фонду Ріната Ахметова на проект "Динамічний музей". В установі зробили ремонт, обладнали ліфт для людей з обмеженими можливостями та вбиральні для відвідувачів. За умовою освітньої частини гранту, працівники відвідали європейські музеї, програми, тренінги. Створили сценарій, технічний і художній проєкт експозиції.

Торік відкрили виставку "Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова" та першу частину унікальної експозиції "Симфонія життя". Вперше за кілька останніх десятиліть львів'яни та гості міста побачили унікальні експонати – доісторичного мамонта - мамута, та носорога волохатого. Понад 20 років вони були на реставрації.

 

Щодня виставку відвідували сотні, а той тисячі львів'ян, туристів. Приходили екскурсійні групи школярів. На час карантину виставку можна оглянути у віртуальному турі за цим посиланням.

"Жоден музей світу не був готовий до карантину. Це виклик і загроза для всіх музеїв без винятку. Ми маємо 3D-тури по нашій експозиції і виставці, на сайті музею є віртуальна колекція. В нас активна сторінка у Facebook. Але вся ця діяльність ніколи не замінить відвідування музею. У нього йдуть за отриманням досвіду безпосередньої взаємодії з об'єктами. Онлайн не дає того", – каже завідувачка відділу прикладної музеології Наталія Дзюбенко.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Скелети 3 вимерлих тварин, які можна побачити лише у Львові

Гордість львівського природничого музею – кістяки мамонта та волохатого носорога, які знайшли восени 1907 року на 12-метровій глибині біля села Старуня на Івано-Франківщині. Мамонти й інші вимерлі тварини жили 10-20 тис. років до нашої ери в останній льодовиковий період. На території сучасної Івано-Франківської області було багато трясовини з бітумів – окисленої нафти й озокериту. Важкі мамонти, носороги й інші тварини потрапляли в це болото, застрягали та бальзамувалися в озокериті. Мамонту 24 тис. років, а носорогу — 14,5 тис. років. Пів року мамонта реставрували. Його відновлення обійшлося у 500 тис. грн.

 

У залі показують шкуру мамонта та кістки викопних тварин того періоду. Є окремі стенди, проєктори, мультимедійні кіоски з різним рівнем складності подачі інформації.

Центральний експонат наступного залу – волохатий носоріг, тут багато інформації про місцевість біля села Старуня, де виявили унікальні знахідки. На виставці є фігура кроманьйонця, людини пізньої кам'яної доби та рослини, що збереглися до наших днів.

"Загальносвітова тенденція для природничих музеїв - відхід від виключно таксономічного представлення колекції. На перший план виходять зв'язки, явища, взаємовпливи, які можна показати і пояснити через музейні об'єкти. Ми через колекцію показуємо, які зміни відбулися в регіоні, внаслідок яких оцей вид зник, а цей з'явився.

Це історія про природу і людину і про їхні взаємовпливи, а також про відповідальність. Кожен музей вирішує ці питання в інші способи. Такі музейні природничі "монстри" як Лондонський, Віденський, Берлінський маючи величезні колекції зі всього світу і величезні площі, ці зміни впроваджують поступово. Жоден великий музей не може собі дозволити демонтувати всю експозицію і побудувати нову.

Сучасні експозиції це неймовірно коштовне задоволення. Популярність залежатиме від продуманості сценарію. Особливо, якщо ви орієнтуєтеся не на одноразове відвідування туристами, а на багаторазові візити місцевих жителів. Нам це майже вдалося. Про це свідчать відгуки про нашу експозицію від відвідувачів. Єдиний шлях досягти популярності, це "питати" у відвідувача чого вони очікують, прагнуть, хочуть. Тобто дослідження аудиторії – це шлях до неї у прямому розумінні", - розповідає Наталія Дзюбенко.

 

Природничих академічних музеїв в Україні є лише два - Львівський і Національний науково-природничий у Києві. Останній об'єднує кілька музеїв природничого спрямування. Львівська колекція цінна високою регіональною репрезентативністю і давністю.

Окрім виставкової та освітньої діяльності, природничий музей поводить ще й наукову - виконують фундаментальні і прикладні наукові дослідження у галузі природничих наук. Про дослідження можна почитати на науковій частині музейного порталу.

×