Кожна нова влада у Львові використовувала можливі інструменти, аби легітимізувати його "одвічну" приналежність до відповідної держави.
До таких засобів можна віднести: відповідне зображення Львова у літературних та публіцистичних творах, а також кон'юнктурне найменування вулиць, новий образ міста, які передавалися у вигляді поштових марок та значків. Не була винятком і радянська влада, яка вже зі своїм встановленням у Львові 1939 р. розпочала масштабну кампанію перетворення міста Лева на "типове радянське місто", у тому числі завдяки вищезгаданим засобам.
Поштові марки, які разом із конвертами від листів "подорожували" по Радянському Союзу, часто були дієвим засобом пропаганди.
У 1939 р., після вступу Червоної Армії у Східну Польщу, було виготовлено та випущено у світ низку марок із цього приводу. Одна з них – марка "Визволення братських народів Західної України та Білорусії 17 вересня 1939 р.", на якій було зображено усміхненого солдата Червоної Арміїі з малою дитиною на руках. На задньому тлі – зображення місцевого населення, яке також усміхається.
У другій половині XX ст. "візитівкою" Львова став Львівський автобусний завод, чия продукція почала зображатися на поштових марках починаючи із 1960-х рр. Демонстративне зображення Львова як промислового міста, що забезпечує країну транспортними засобами, "підтверджувало" міф типового радянського міста.
У радянський час Львів дуже часто розглядався як місто, де працював та був похований Іван Федоров.
Ця теза концептуально об'єднувала Львів із "русским" простором, на лідерство у якому претендувала Росія, у т.ч. і радянська. Тому на поштових марках совєтського періоду, які стосувались львівської тематики, часто зображалася пов'язана з "першим руським книгодрукарем" символіка. Як приклад, маємо марку "400 років першому руському друкованому Букварю", яку було випущено 1974 р.
Поширеним було зображення історичного центру на поштових марках. Йдеться про поштову марку "Львів. Площа Ринок", на якій бачимо своєрідне поєднання "старого і нового": на тлі кам'яниці № 10 на Ринку та Вежі Корнякта, зображується автомобіль. Концептуально це зображення натякало на поєднання "старого" львівського із "модерним" радянським, що неодмінно мало добрі наслідки для міста.
Із радянських споруд найчастіше на значках зображалися Монумент Слави, Пагорб Слави, Автовокзал, новозбудовані готелі, до прикладу "Львів".
Із цього випливає, що використані інструменти пропаганди створювали асоціації у радянського населення із "новим" радянським Львовом, в якому присутні атрибути типового радянського міста.
5 
1
Коментарі