Із рогу тура гуцули сигналили про небезпеку і пили вино

Фото: Фото: Ольга Швед

У Львівському історичному музеї у Кам'яниці Бандінеллі у на площі Ринок, 6 із травня експонують виставку давніх народних інструментів. Колекція Любомира Кушлика і народного артиста України професора Тараса Барана налічує понад 100 музичних інструментів.

Тут можна побачити свистунці, калаталки, брязкальця, клепачки, дідики, сопілки, флояри, теленки, деркачі, дзвони, цимбали, бубени, скрипки, трембіти, кобзи, бандури та інші давні інструменти.

Цікавим експонатом є ріг тура. Ріг — один з найдавніших сигнальних інструментів. В Україні роги відомі з часів Київської Русі як інструменти бойових дружин. Вони мали різну форму: прямі, гнуті, виті. їх будова проста: у вужчий отвір рога вставляли дерев'яний мундштук. У побуті сигнал рога допомагав зорієнтувати людину, що заблудилася в негоду. Натуральні роги спочатку вимочували, виварювали, а потім прорізали в них отвори. У Карпатах таких інструментів одиниці. Ті, хто ними володіє, не продають їх, бо ріг передають із покоління в покоління. На забаві музикант міг заткнути ріг пальцем і пити з нього. Потім треба було зачекати, доки всередині він добре обсохне. Інакше звук виходив хрипкий.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Тури вимерли у XVII столітті

Серед сопілок – це теленки, гуцульські денцівки, бойківські пищавки, поліські викрутки та колянки, довбушівка, багатоцівкові свирілі та та інші. Серед трембіт – бойківські та гуцульські типи інструментів.

Щоб зробити трембіту, гуцульські майстри обтісують прямий стовбур смереки потрібної довжини, надаючи йому форми майбутнього інструмента, потім розколюють вподовж на дві половини й вибирають зсередини. Вибрані тонкі стінки склеюють і обгортають свіжою березовою корою, яка при висиханні стягується. Частина трембіти довжиною 2 – 2,5 м має діаметр близько 3 см, а кінець розширюється. У вузький кінець вставляють роговий чи мідний мундштук. Звук трембіти густий і дуже сильний. За її допомогою гуцули повідомляли всю околицю про незвичайні події.

Є й зовсім прості інструменти. Наприклад, пищики, дзвіночки, голівки маку. Матері співали колискові дітям і при цьому шелестіли маковими головками в такт. У свистуни набирали воду і виконували веселі мелодії.

З музичним інструментом "бугай" гуцули ходять колядувати. Це дерев'яна бочівочка з натягнутою на горі шкірою, до якої прикріплений кінський волос. Щоб він зазвучав, хвіст змочували у квасі, пиві чи воді, а тоді смикали за нього. Від тертя виникає звук, подібний до мукання – тому й бугай.