У селі В'юнище біля Переяслава на Київщині в ніч на 6 січня 1845-го (25 грудня 1845-го за старим стилем) письменник Тарас Шевченко написав вірш "Заповіт".
31-річний Тарас Шевченко брав участь у археологічній експедиції. Через дощ у поета почалось двостороннє запалення легенів. Хвороба погіршувалась і Шевченкові здавалось, що він не виживе. В ніч на Різдво написав "Заповіт". Поет одужав і прожив ще 16 років. Уперше "Заповіт" надрукували у виданні "Новыя стихотворѣнія Пушкина и Шевченки" у Лейпцигу 1859-го. Композитор Микола Лисенко у 1868 році поклав "Заповіт" на музику.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Заповіт" Шевченка ввійшов у п'ятірку найпопулярніших книг світу
Вірш є закликом до визвольної боротьби українського народу від поневолення Російською імперією. 1941-го члени ОУН зобов'язалися виконувати заповіт Тараса Шевченка і допомагати всім народам, які опинилися під владою Москви.
"Заповіт" Тараса Шевченка став книжкою, що найбільше перекладали з української, та увійшла у п'ятірку книжок світу за кількістю перекладів. Перекладений близько 150 мовами народів світу.
10 березня 1878 року в Женеві видали кишенькового "Кобзаря" Тараса Шевченка. Книжечка мала формат 85х55 мм. В еміграції видання готували не випадково. З 1876 року в Україні діяв Емський указ, що забороняв друк українських книжок та ввезення їх до Російської імперії з-за кордону. "Кобзар" Шевченка також внесли до списку заборонених закордонних видань.
Лише мініатюрний формат дав би змогу провезти його в Україну та поширювати нелегально. Розміри книжечки мали співпадати з розмірами упаковки популярного цигаркового паперу фірми Awadi, що вводило в оману будь-яку перевірку на кордоні.
3 
1
Коментарі