Всі ми звикли до Львова як культурної столиці Галичини. Будівлі, парки, бруковані дороги несуть у собі якусь особливу енергетику історизму і величі. Та чи замислювались ми, що місто Лева було столицею не тільки освіти та культури, а й спорту. Тут, між древніми кам'яницями по брукованій дорозі відбувались змагання поміж найкращими автогонщиками Європи. В історію ця гонка увійшла як Гран-Прі Львова.
Початок цієї традиції слід шукати у далекому 1925 році. Саме тоді, 8 вересня відбулись перегони між містами Стрий та Велика Воля. Через 5 років, 8 вересня 1930 року відбулися перші перегони вулицями Львова трасою "Львівський трикутник".
Траса проходила вулицями Вітовського (Пелчинською) – Стрийська – Гвардійська (Кадетська), що разом становило понад 3 кілометри. Всю довжину траси охороняли понад 500 поліцейських.
Участь у перегонах брали не лише автомобілі, а й мотоцикли. Траса вважалась однією з найскладніших у Європі через трамвайну колію, значні перепади висот та бруківку. Переможцем у гонці був Генрик Ліефелдт.
Наступні перегони відбулися у червні 1931 року. Було зареєстровано 40 учасників. Гран-Прі цього разу виграв Ганс Штук на Mercedes-Benz SSK. Невдовзі він стане одним з найвідоміших та найтитулованіших гонщиків міжвоєнної Європи.
Наступне Гран-Прі, що стартувало 19 червня 1932 року відвідав сам Рудольф Караччіола – "Шумахер" довоєнної Європи. Він і став переможцем перегонів. Пізніше в одному із інтерв'ю Караччіола визнав "Львівський трикутник" однією з найскладніших трас.
Останнє Гран-Прі Львова відбулось 11 червня 1933 року. Перемогу у ньому здобув швед Бьорнстад. Ці перегони були одними з найцікавіших та найзапекліших. У класі спортивних автомобілів переміг П'єр Вейрон на автомобілі Бугатті.
Наступного року перегони не відбулися. Офіційна причина – економічна криза, що вирувала в Америці та Європі.
3 
1
Коментарі