середа, 29 вересня 2021 14:23

"Голокост – центральний символ європейської пам'яті. Україна – одна з головних територій трагедії" - Ярослав Грицак
7

Ізраїль визнав 2659 мешканців України Праведниками народів світу - рятівники євреїв під час Другої світової. Та відразу після завершення війни багато людей соромилися розповідати про допомогу євреям. Тисячі українців-рятівників євреїв досі залишаються невизнаними й невідомими.

"Ті, хто ховав у себе євреїв, ризикували життям. Підставляли свої родини, бо за це їх розстрілювали. Карали навіть сусідів, які ніби то мали написати донос, - розповів Gazeta.ua історик Ярослав Грицак. - Але єврейська тема заборонялася у Радянському Союзі. Тому люди приховували свої історії про порятунок євреїв.

Автор: polukr.net
  Ярослав Грицак: "Усі європейські народи долучалися до втілення Голокосту. Маємо нагадувати, що зло – всеосяжне. Ніхто не має імунітету до нього. Слід пам'ятати про це і дуже обережно ставитися до свого минулого. Щоб таке ніколи більш не повторилось"
Ярослав Грицак: "Усі європейські народи долучалися до втілення Голокосту. Маємо нагадувати, що зло – всеосяжне. Ніхто не має імунітету до нього. Слід пам'ятати про це і дуже обережно ставитися до свого минулого. Щоб таке ніколи більш не повторилось"

Про деякі випадки допомоги ставало відомо набагато пізніше. Коли врятовані хотіли віддячити.

"Ще одна причина замовчування подвигів – чинили їх невигідні Радянському Союзу, - веде далі дослідник. - Багато до рятувальних акцій доклалася греко-католицька церква, митрополит Андрей Шептицький і його брат Климентій. Вони врятували кілька сотень євреїв. У СРСР їх називали націоналістами та колаборантами".

Але ж Радянському Союзу було вигідно показувати злочини Німеччини, доводити велику кількість жертв. Чому про Бабин Яр мовчали?

Тому що в Радянському Союзі про Голокост не говорили. Євреїв не виокремлювали, подавали їх знищення як терор проти радянських громадян. Ніби їх розстрілювали не за приналежність до окремого народу, а як представників радянської ідеології. Це брехня.

Замовчування Голокосту відбувалося послідовно по всьому Радянському Союзі. Тільки в Балтійських країнах було дещо вільніше. В Україні трагедію замовчували повністю. В історії УРСР про євреїв не згадували взагалі, ніби вони тут ніколи не жили. Хоча насправді мешкало чи не найбільше у порівнянні з іншими країнами.

В історії УРСР про євреїв не згадували взагалі, ніби вони тут ніколи не жили

Кияни пам'ятали про Бабин Яр, у сім'ях згадували загиблих родичів та знайомих. Та не мали місця куди могли б прийти і вшанувати пам'ять. Радянська влада вдавала, що нічого не було. Люди приходили до пустирів.

Автор: kby.kiev.ua
  Німецький наказ про збір євреїв Києва, вивішений 28 вересня 1941 року. Тих хто прийшов, розстріляли у Бабиному Яру
Німецький наказ про збір євреїв Києва, вивішений 28 вересня 1941 року. Тих хто прийшов, розстріляли у Бабиному Яру

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Фільм про Бабин Яр не пояснює, чому вітають німців. Ніби українці хотіли Голокосту

Чи достатньо зробили українці для вшанування жертв Бабиного Яру за роки Незалежності?

Зробленого дуже мало. Це одна з найганебніших сторінок за 30 років. Рівень усвідомлення цієї трагедії дуже низький. Активізувалися з появою суперечок навколо російського проекту 2016-го. Почалася дискусія між євреями обох країн – "путінюден" та "жидобандерівцями".

Якщо ми маємо серйозний намір щодо європейської інтеграції, то потрібно дати лад своєму минулому. Ключову роль в цьому має відіграти держава, яка представляє національні інтереси. Вона повинна в першу чергу цікавитись і відповідати за національну пам'ять.

Автор: kby.kiev.ua
  Євреїв женуть на розстріл у Бабиному Яру
Євреїв женуть на розстріл у Бабиному Яру

Історія українців довго замовчувалась. Тому вони зараз надолужують в першу чергу своє, менше звертаються до єврейської чи польської історії. Але це не виправдання. Час ставить нові вимоги. Голокост – зараз центральний символ європейської пам'яті. А Україна – одна з головних територій цієї трагедії.

Отримуємо шанс краще вписати Україну у європейський простір

Маємо думати про інтеграцію українського минулого в європейський простір. Колись польська професорка Марія Янонь сказала: "Ми йдемо до Європи, але зі своїми мертвими". Слід говорити не тільки про Голокост, Голодомор, депортацію кримських татар, а й всі інші трагедії, які мають геноцидний характер. Слід показати Європі, що Україна була в центрі великої катастрофи. Вона тривала з 1914-го по 1947 рік.

Тому маємо право вимагати до себе окремого ставлення. При більш відповідальному выдношенні до минулого, отримуємо шанс краще вписати Україну у європейський простір.

Автор: kby.kiev.ua
  Євреї ідуть вулицями Києва до Бабиного Яру
Євреї ідуть вулицями Києва до Бабиного Яру

В Україні триває боротьба між двома проектами у Бабиному Яру – державним та приватним. Який шлях виходу з цієї ситуації?

Шлях є, але немає політичної волі, щоб стати на нього. Він дуже простий і загальноприйнятий. Слід провести конкурс проектів і створити міжнародну комісію. Вона оцінить проєкти і винесе своє рішення.

У Варшаві створили прекрасний музей історії євреїв. Робився цілком відкрито у співпраці польського уряду, влади Варшави, єврейської спільноти та Ізраїлю. У нас ні керівництво держави, ні київська влада на такий крок не спромоглася. Віддали перевагу приватному проєкту, який має гроші. Пішли радянським шляхом: я начальник - ти дурак. Або хто має гроші, той замовляє музику. Порушений принцип змагальності.

Автор: uinp.gov.ua
  Полонені під наглядом німецьких військових закопують розстріляних людей в урочищі Бабин Яр у Києві, жовтень 1941 року. Страчувати киян почали 29 вересня. У нацистському “Донесенні про події в СРСР“ 12 жовтня записали: „Загальне число страчених зондеркомандою 4а перевищило 51 тис.”
Полонені під наглядом німецьких військових закопують розстріляних людей в урочищі Бабин Яр у Києві, жовтень 1941 року. Страчувати киян почали 29 вересня. У нацистському “Донесенні про події в СРСР“ 12 жовтня записали: „Загальне число страчених зондеркомандою 4а перевищило 51 тис.”

Серед спонсорів приватного проєкту є російські олігархи, які фігурують у справі втручання у американські вибори 2017 року – коли переміг Дональд Трамп. З точки зору міжнародного права, вони злочинці. В Україні на це увагу не звертають і не говорять. Такі люди не мають права долучатися до творення політики пам'яті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Не вірю, що в ньому немає Путіна" - Зісельс про російський проєкт "Бабин Яр"

Що в першу чергу мають пам'ятати про Бабин Яр нинішні громадяни України?

Бабин Яр став символом однієї з найбільших катастроф в історії Європи. Уособлював знищення євреїв у Східній Європі, подібно як концтабір Аушвіц для Західної. Але якщо про Аушвіц знали у світі, то Бабин Яр – ні. Він став ще й символом свідомого замовчування радянським режимом цієї сторінки історії. Це тяжка спадщина України, маємо навчитися про неї говорити.

Бабин Яр став символом свідомого замовчування радянським режимом цієї сторінки історії. Це тяжка спадщина України, маємо навчитися про неї говорити.

Мешканці України повинні знати, що це їхня трагедія. Відбулася не лише за участі євреїв. Українці були серед поліцаїв, яких залучали до організації процесу розстрілу. Через це ми не повинні загорджуватися і казати, що не маємо до цього відношення. Усі європейські народи долучалися до втілення Голокосту. Маємо нагадувати, що зло – всеосяжне. Ніхто не має імунітету до нього. Слід пам'ятати про це і дуже обережно ставитися до свого минулого. Щоб таке ніколи більш не повторилось.

Автор: wikipedia.org
  Акторка лялькового театру Діна Пронічева виступає під час судового засідання над нацистами у Києві 24 січня 1946 року. Жінка змогла врятуватись під час розстрілів у Бабиному Яру наприкінці вересня 1941 року
Акторка лялькового театру Діна Пронічева виступає під час судового засідання над нацистами у Києві 24 січня 1946 року. Жінка змогла врятуватись під час розстрілів у Бабиному Яру наприкінці вересня 1941 року

Українців знищували у Бабиному Яру протягом 1942-1943 років. Зокрема, більше 600 членів Організації українських націоналістів. Серед них поетеса Олена Теліга.

Українці-дисиденти зробили все можливе, щоб пам'ять про Бабин Яр увіковічнити. Ключову роль відіграла промова Івана Дзюби під час стихійного мітингу 1966 року. Він соромився того, що серед його народу були співучасники акції знищення євреїв. Та наголосив, що не всі українці – антисеміти. Так як і не всі євреї мають антиукраїнські настрої. Закликав робити все можливе, щоб підтримувати мирне співіснування.

Автор: radiosvoboda.org
  Люди сходяться на перший мітинг пам'яті жертв Бабиного Яру, 24 вересня 1966-го. Він був несанкціонований. Закликав зібратися 29-річний працівник Київської обсерваторії Амік Діамант. Він зробив плакат і закріпив на вцілілій стіні зруйнованого єврейського цвинтаря біля Бабиного Яру. Прийшло до 50 людей. Домовилися проводити мітинги 29 вересня – день початку розстрілів 1941 року
Люди сходяться на перший мітинг пам'яті жертв Бабиного Яру, 24 вересня 1966-го. Він був несанкціонований. Закликав зібратися 29-річний працівник Київської обсерваторії Амік Діамант. Він зробив плакат і закріпив на вцілілій стіні зруйнованого єврейського цвинтаря біля Бабиного Яру. Прийшло до 50 людей. Домовилися проводити мітинги 29 вересня – день початку розстрілів 1941 року
У Бабиному Яру протягом 29-30 вересня 1941-го знищили 33 771 людину. Із середини жовтня того року нацисти почали спеціальні акції, під час яких розстрілювали комуністів-підпільників, ромів, душевнохворих, заручників, моряків Дніпровської флотилії, членів Організації українських націоналістів. Всього за роки війни у Бабиному Яру вбили до 100 тис. людей.
Упродовж 29-30 вересня 2021 року, з 10:00 до 19:00, кожен охочий вшанувати пам'ять розстріляних може прийти до Бабиного Яру та біля різних пам'ятників на території заповідника взяти символічні камінці й лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Орієнтиром до місць, де роздаватимуть камінці й лампадки, слугуватимуть спеціально встановлені вказівники.
Зараз ви читаєте новину «"Голокост – центральний символ європейської пам'яті. Україна – одна з головних територій трагедії" - Ярослав Грицак». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути