"Коли у 90-х роках я почав займатися власне психіатрією, я трохи забув про дисидентське життя. Перебував у геть іншому оточенні. З багатьма дисидентами я перестав спілкуватися, вони пішли з мого життя. Але коли я почав писати книгу, всі події повернулися знову, ніби фільм. Загалом книга дуже швидко була написана", - згадує голландець Роберт Ван Ворен.
До спогадів його підштовхнула розмова на презентації перекладу його книги "Про дисидентів і божевілля: від Радянського Союзу Леоніда Брежнєва до Радянського Союзу Володимира Путіна".
Роберт Ван Ворен допомагав радянським дисидентам боротися зі зловживанням психіатрією в політичних цілях.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Психлікарні в СРСР були страшнішими за табори суворого режиму
Автор зізнався, що у нього часто запитують про те, що спонукало його, жителя комфортної Європи, займатися правозахистом у далекій тоталітарній державі. Цього не могли зрозуміти і його діти. Саме це підштовхнуло його до написання книги.
"Я народився в Канаді у голландських батьків, які емігрували з Нідерландів, тому що батьківщина їм здавалася надто замкнутою і консервативною країною, - розповів він. - Потім батько повернувся в Голландію, тому що в Канаді втратив роботу. Щороку говорив, що повернемося додому, але не виходило. Він ненавидів Голландію, напевне, тому що змушений був там лишитися. На моїх сестрах це було не так відчутно, як на мені. Батько робив з мене американця. Я виглядав, як американець, ходив до американської церкви, мав друзів-американців. Вдома ми частково розмовляли англійською. Тобто готували все для того, щоб ми повернулися в Канаду. Ми так і не повернулися. Однак тепер батьківщини у мене, в принципі, немає. Голландія мені не батьківщина. Канада - це якась фата моргана. Єдиний момент, коли я відчуваю, що Канада є моїм домом, - це коли я при перетині кордону з канадським паспортом чую від прикордонника "Welcome home". Тому порожнє місце батьківщини для мене зайняв Радянський Союз".
За його словами, в його родині політичний опір має чималу історію. З цим, зокрема, пов'язаний його псевдонім.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Генерал Григоренко плакав, дізнавшись, що його позбавили радянського громадянства
"Роберт Ван Ворен - це ім'я брата моєї матері, який був членом руху опору під час Другої світової війни. Його арештували у 1943-му. Він жив під псевдонімом, переховувався. А потім зробив дуже цікаву річ - пішов у муніципалітет і сказав, що батько його голландець, мати фінка, а він сам народився у Виборгу. Радянські війська це місто зруйнували і там, ніби-то згорів його паспорт. Звісно, сфальшувавши якісь папери, він заявив, що йому потрібен голландський паспорт. Так він отримав справжні документи на ім'я Роберта Ван Ворена. Він пишався цим. Всі поліцейські листівки на свої різні імена він клеїв на стіну вдома. Тому, коли прийшли, щоб його арештувати, то знайшли не одну людину, а три. Його збиралися розстріляти, та дядьків батько мав хороший склад віскі і викупив сина за 20 пляшок. Завдяки цьому дядька не розстріляли, а послали в табір. Пройшов різні табори, у тому числі Закзенгаузен. Зрештою, втік, потім його знайшли. Помер дядько у 28 років".
У русі опору також був його інший дядько. Батько Ворена, хоча ніколи і не служив ані в армії, ані в русі опору, часто вів розмови про дисидентів, приносив у дім книжки Солженіцина. Тож, за словами, Роберта Ван Ворен, для нього самого обраний ним шлях не здається дивним.
Коментарі
1