21 лютого 1987-го року помер радянський генерал-майор, правозахисник та дисидент Петро Григоренко.
За дисидентську діяльність 7 травня 1969 року Григоренка заарештували. Йому поставили діагноз "психічне захворювання у формі патологічного (параноїдального) розвитку особи з наявністю ідей реформаторства" та ізолювали у психлікарні.
Його випустили через 5 років під тиском міжнародної кампанії протестів. Генерал став співзасновником Московської та Української Гельсинських груп, забезпечував зв'язок українських правозахисників із Заходом. Виступав на захист пригноблених націй СРСР.
У 1977 році загострилися хвороби Григоренка, отримані на фронті Другої світової війни та у психлікарнях. Для невідкладної хірургічної операції Радянський уряд дозволив йому з дружиною виїхати до США для невідкладної хірургічної операції. Щойно Григоренко виїхав, як Верховна Рада СРСР позбавила його радянського громадянства. Сполучені Штати надали йому політичний притулок.
Григоренко долучився до громадського життя у США. Читав лекції з прав людини, брав участь у міжнародних форумах. Мав особисті зустрічі з президентами США Джеймсом Картером і Рональдом Рейганом, прем'єр-міністром Великої Британії Маргарет Тетчер. Публікувався у ЗМІ. У США Григоренко написав мемуари "У підпіллі можна зустріти лише щурів" про свою дисидентську діяльність.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: 40 років тому заснували Українську гельсінську групу
Генерал попросив фахівців Американської психіатричної асоціації обстежити його. Лікарі не виявили жодних ознак психічної хвороби
Поховали Петра Григоренка на українському цвинтарі Святого Андрія у Саут-Баунд-Брук, штат Нью-Джерсі, США. Посмертно президент СРСР Михайло Горбачов повернув Григоренкові радянське громадянство.
16 жовтня 1907 року у селі Борисівка Запорізької області народився Петро Григоренко. Тоді він ще не знав, які подарунки приготувала для нього доля. Петрові Григоренку довелося пізнати і злети і падіння, однак він ніколи не втрачав силу духу. Петро Григоренко – особа планетарного масштабу. Він підносить престиж України на міжнародний рівень. Не розуміють, не хочуть сприймати цього хіба ті люди, які зацікавлені тримати Україну на провінційному рівні.
Коментарі