Інтерв'ю з 34-а очевидцями боротьби УПА записав режисер Тарас Химич для свого документального фільму "Хроніка Української Повстанської Армії 1942—1954". 13 жовтня його прем'єра відбулась у столичному Будинку офіцерів. Захід почався із хвилини мовчання за загиблими упівцями та вояками АТО.
"З нашої школи було арештовано декілька хлопців старших років, їх розстрілювали. Ми плачучи поверталися з школи, і відразу ставали не юнаками, а дорослими людьми. Бачили, що наших друзів розстрілюють і поклялися, що будемо громити німців, - каже очевидець німецької окупації у Львові Євстахій Добровольський.
"Перші загони та боївки ОУН почали діяти на Волині та Поліссі. А навесні 1943-го відділи повстанців об'єдналися під одним проводом і взяли назву "Українська повстанська армія", - йдеться у стрічці.
Фільм знімали два роки. З кожним очевидцем говорили 4-9 годин. Багатьох героїв стрічки уже нема в живих.
"Хотіли дати можливість висказатись тим людям, які пройшли ті події. Там є 34 очевидці. З їхніх спогадів складається хронологія фільму, - каже режисер Тарас Химич. - До проекту долучилися українці, росіяни, поляки, навіть китайці. У нас були наукові та військові консультанти."
Фільм складається із двох частин. На першу привели курсантів військових навчальних закладів.
"Досить цікаво. Все було зрозуміло, я сам з Рівного. У нас там теж УПА було, - каже студент військового інституту Дмитро Кухар. - Для мене нове, що вони вели пропагандистську роботу, акції організовували. Крім того, УПА охоплювало велику територію, навіть брало участь Закарпаття. Ми тільки знали, що вони воювали за Україну. Не думав, що так масштабно і продумано."
На прем'єру також завітала актриса Ірма Вітовська. Вона зіграла у стрічках Олеся Янчука "Залізна сотня" та "Нескорений".
"Моя мама з Донбасу. Її дядько був у радянській армії й дійшов до Західної України в Бурштинський район, де мама проводила літо. Він там оженився. А на Донбасі жив сусід, який був в НКВС, але відмовився робити зачистку мирних мешканців. І його відправили на 17 років до таборів. Це теж було подвигом, коли люди не хотіли вбивати мирне населення, - розповідає акторка. - Східнякам кажу, поїдьте на Західну Україну, де проживають ветерани радянської армії та упівці. Вони між собою давно все залагодили і зрозуміли, що то такий був час, і ніхто не обирає, де ти був. Для України ця війна найбільше не вкладається у пазли радянської та європейської системи. Українці воювали з 2-го вересня 1939-го року, деякі були мобілізовані до війська польського. Хто був в угорських, румунських військах, частина у німецьких. Деякі навіть в Африці. Було українців по обидві сторони. Невідомо, коли для України почалася війна, скільки їх було і в якому війську. В цій війні ми загубили дуже багато своїх. Потрібно велике примирення. Друга світова для українців - трагедія. Україна не була державою у своїх територіальних кордонах, була довший час поділена. Це шекспірівський трагізм для України."
Першу частину фільму вже виклали у вільний доступ. Автори ведуть перемовини з телеканалами.
Раніше Тарас Химич зняв три історичні документалки: "У рамках долі — Історія 1-ї української дивізії УНА 1943—1945", "Золотий вересень. Хроніка Галиччини 1939-1941", "Срібна Земля. Хроніка Карпатської України 1919-1939".
2 
1
Коментарі
2