У 1986 році телеведучі Володимир Познер і Філ Донахью організували один із перших радянсько-американських телемостів.
У ході спілкування американська учасниця телемосту задала питання:
"... У нас в телерекламі все крутиться навколо сексу. Чи є у вас така телереклама? "
Радянська учасниця Людмила Миколаївна Іванова (у той час - адміністратор готелю "Ленінград") відповіла:
"Ну, сексу у нас ... (смішок) сексу у нас немає, і ми категорично проти цього! "
Після цього аудиторія розсміялася, і якась із радянських учасниць уточнила:
"Секс у нас є, у нас немає реклами!"
Не зважаючи на антисексуальність радянської системи виховання, в масовій культурі час від часу виникали картини з еротичним змістом. Це не стосується кінематографу сталінського періоду. Пом'якшення відбулися певним чином у період "відлиги", коли на радянських екранах постають героїні з показовою жіночністю. Тут герої та героїні привабливо виглядають та мають гарні тіла. В епоху розвиненого соціалізму ця тенденція продовжилась та підтримувалася запізнілою американізацією. Перебудова розв'язала руки режисерам щодо побудови сюжету та відображення інтимності.
Коментарі
1